Особливості накопичення контамінантів овочевими культурами

Скачать

Розгляд основних особливостей накопичення контамінантів овочевими культурами. Аналіз ботанічних сортів часнику, баклажанів, капустяних овочів і ревеню. Характеристика біологічних особливостей сортів, накопичуючих мінімальну кількість контамінантів.

Размер: 39,2 K
Тип: контрольная работа
Категория: Кулинария
Скачать

Другие файлы:

Селекційна робота з сільськогосподарськими культурами
Напрямки селекційної роботи з культурами сільськогосподарських рослин. Практичне використання ефекту гетерозису в селекції кукурудзи. Типи гібридів у...

Прогноз та верифікація білка в зерні пшениці озимої за вмістом загального азоту в листках
Вплив внесення добрив на динаміку накопичення сухої речовини в листках пшениці озимої. Фази колосіння в листках першого та другого ярусів. Накопичення...

Проблеми накопичення та переробки відходів
Поняття про відходи та їх вплив на довкілля. Проблема накопичення промислових та побутових відходів. Існуючі способи знешкодження, утилізації та похов...

Сутність та принципи роботи ЕОМ
Вивчення загальних положень функціонування ЕОМ. Сутність оперативної та кеш-пам’яті. Особливості зовнішніх носіїв інформації, які призначені для накоп...

Особливості правового режиму зон, встановлених на радіоактивно забруднених територіях
Радіоактивне забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишн...


Краткое сожержание материала:

Размещено на

Особливості накопичення контамінантів овочевими культурами

овочевий культура часник

Досліджено вміст нітратів, радіонуклідів, солей важких металів у ботанічних сортах часнику, баклажанів, капустяних овочів і ревеню, поширених в Україні. Науково обґрунтовано наявність видової та сортової специфічності рівня накопичення контамінантів овочами.

Загальновідомо, що незбалансоване за раціоном харчування призводить до проблем як медичного, так і соціально-економічного характеру. Небезпечні речовини здебільшого потрапляють до організму людини з продуктами харчування. Їх можна поділити на дві групи:

- шкідливі речовини природного походження;

- шкідливі речовини, які потрапляють у їжу ззовні.

Речовини, що надходять із навколишнього середовища й мають токсичну дію, називають контамінантами їжі. Їх поділяють на дві групи: хімічної природи - токсичні (важкі метали), пестициди, нітрати, нітрити, нітросполуки, радіонукліди, поліциклічні ароматичні вуглеводи, діоксини, гормональні препарати; біологічної природи - мікроорганізми, мікотоксини, антибіотики, віруси, гельмінти.

Найбільш розповсюдженими контамінантами є представники першої групи, особливо солі важких металів, нітрати та радіонукліди.

Вважається, що до 80-85 % нітратів надходить до організму людини із сільськогосподарськими продуктами рослинного походження. Добове споживання нітратів у різних країнах коливається від 50 - у ФРН до 300 мг - у Японії. В Україні, за експертними оцінками, реальне добове споживання нітратів становить у середньому 150-350 мг, досягаючи часом 500-800 мг і більше [1].

Ці речовини містяться в ґрунтовому розчині в іонній формі й поглинаються кореневою системою за закономірностями мінерального харчування рослин, тобто іонного транспорту. В усіх рослинах цей процес принципово не розрізняється і включає поглинання іонів, їх радіальний транспорт в корені, завантаження ксилеми, транспорт по ній до надземних органів.

Забруднення важкими металами за темпами накопичення в навколишньому середовищі й токсичністю становить найбільшу небезпеку серед інших контамінантів. Негативний вплив їх посилюється ще й через те, що вони не зазнають процесів природного руйнування, а деякі з них (кадмій і свинець) виявляють кумулятивні властивості [2].

Гігієнічна оцінка якості повинна включати також визначення радіоактивності продуктів харчування, оскільки вони є джерелом надходження радіоактивних елементів до організму людини. Серед більш ніж 200 радіонуклідів, що утворюються в результаті ядерного розподілу і містяться в глобальних випаданнях, найбільшу небезпеку представляють ті, що довго живуть, особливо цезій-137 і стронцій-90, які проникають у кров і поширюються по всіх органах і тканинах. Радіація уражає імунну систему, придушує опірність організму несприятливим факторам зовнішнього середовища, що виявляється в його слабкості та підвищеній схильності до захворюваннь. Із часом при постійному надходженні з їжею кількість стронцію і цезію в організмі зростає, а їхній вплив на ступінь опромінення стає все вагомішим [3].

В умовах радіоактивного забруднення основне дозоване навантаження формують радіонукліди, які надходять до організму із харчовими продуктами, що істотно впливає на стан здоров'я населення.

Високий рівень забруднення продуктів харчування контамінантами пов'язаний переважно з техногенним забрудненням навколишнього середовища, низькою агротехнічною культурою та порушеннями агрохімічних технологій. Усе це вимагає своєчасного визначення шкідливих речовин у сировині, харчових добавках і готовій продукції, а також розробки заходів, спрямованих на зниження вмісту токсичних речовин у продуктах харчування, насамперед у рослинних.

Мета досліджень - визначення вмісту контамінантів у овочах залежно від їх видової та сортової приналежності. Об'єкти досліджень - ботанічні сорти часнику, баклажанів, капустяних овочів і ревеню, які поширені в Україні та вирощені в Харківській області в умовах сировинних зон Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук.

Масову частку токсичних елементів визначено за ГОСТ 26929-94 [4] і ГОСТ 30178 - 96 [5].

Вміст радіонуклідів визначено на універсальному спектрометричному комплексі "Гамма плюс" [6]; питому активність цезію-137 проведено за спектром г-випромінювання (г-спектрометричний тракт), стронцію-90 - за в-випромінюванням (в-спектрометричний тракт), з наступною обробкою на ПЕВМ [7; 8]. Вміст нітратів встановлено фотометричним методом [9].

Результати досліджень вмісту контамінантів у часнику різних ботанічних сортів наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Вміст контамінантів у ботанічних сортах часнику

Ботанічний сорт

Нітрати, мг/кг

Радіонукліди, Бк/кг

Солі важких металів мг/кг

137Cs

90Sr

цинк

кадмій

свинець

мідь

ГДК

80.0

40.0

20.0

10.0

0.03

0.5

5.0

Промінь

73.4

7.4

3.1

3.5

0.005

0.05

2.3

Харківський фіолетовий

74.9

8.6

3.4

5.0

0.003

0.02

2.6

Мануйлівський

96.0

7.2

3.0

4.5

0.006

0.03

2.8

Софіївський

72.5

7.8

3.2

3.8

0.007

0.03

2.3

Мереф'янський білий

106.0

10.2

3.4

4.1

0.003

0.03

2.6

Дюшес

122.0

8.1

3.7

4.1

0.003

0.03

2.6

Спас

63.9

8.1

3.3

3.7

0.004

0.02

2.3

Прометей

131.0

9.3

3.5

3.6

0.005

0.04

2.5

Сакський

73.8

14.1

3.8

3.5

0.010

0.03

2.3

Часник накопичує незначну кількість радіонуклідів і солей важких металів. Вміст нітратів перевищував рівень ГДК у чотирьох сортах із дев'яти (Мануйлівський, Дюшес, Мереф'янський білий та Прометей) у 1.2-1.6 раза. Усі інші контамінанти накопичуються часником менш активно, і їхній вміст перебуває в межах ГДК: цезію-137 - у 5.6-3.9, а стронцію-90 - у 6.7-5.3 раза менше за гранично допустимі концентрації. Із солей важких металів найменший вміст у сортах часнику характерний для свинцю - він у 10-25 разів нижчий за ГДК, для кадмію цей показник визначено у 3-10 разів, а для цинку й міді - в середньому в 2-3 рази менше. Отже, часник - одна з найчистіших культур, п'ять сортів якого - Промінь, Харківський фіолетовий, Софіївський, Спас, Сакський - екологічно безпечні щодо вмісту визначених контамінантів.

Ще чистіший за отриманими результатами виявився баклажан (табл. 2).

Таблиця 2. Вміст контамінантів у ботанічних сортах баклажанів