Автоматична комутація на лініях зв'язку

Скачать

Структура залізничної мережі. Технічна характеристика станції типу "Квант", її структурна схема. Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження. Визначення обсягу основного станційного устаткування, сполучних ліній методом комбінованого блокування.

Размер: 207,1 K
Тип: курсовая работа
Категория: Коммуникации и связь
Скачать

Другие файлы:

Смілянська філія ВАТ "Укртелеком"
Історія розвитку АТС. Економічні показники діяльності цеху. Cхема організації зв’язку в м. Сміла. Системи передачі в цеху. Система абонентського ущіль...

Основні фізичні процеси в оптичних лініях зв’язку
Особливості розповсюдження електромагнітних хвиль в оптичних волокнах. Характеристика моделі розповсюдження світла крізь обмежену структуру подібну до...

Історія зв’язку та його розвиток
Історія розвитку зв’язку і електромагнітного телеграфу. Телеграфний апарат, сконструйований в Росії П.Л. Шилінгом. Вклад в розвиток зв’язку Морзе, Юза...

Причинний зв'язок в кримінальному праві
Поняття причинного зв'язку. Філософське поняття причинного зв'язку. Кримінально-правове значення причинного зв'язку. Вплив причинного зв'язку на квалі...

Зв'язок в підрозділах сухопутний військ
Завдання зв’язку та вимоги до нього, основні види і засоби, способи організації різноманітними видами. Організація і ведення радіопереговорів в тактич...


Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

Вступ

Вузли комутації каналів (КК) із програмним керуванням є перспективними, тому що забезпечують економічну побудову мереж зв'язку й поступовий перехід до повністю цифрових систем комутації на інтегральних цифрових мережах. Це пов'язано з тим, що електронні керуючі пристрої є гнучким, потужним й універсальним засобом автоматичного управління.

Програмне керування дає можливість виконувати централізацію функцій керуючого пристрою, гнучко змінювати програми, відшукувати обхідні шляхи, вводити динамічне керування на мережах зв'язку, надавати абонентам додаткові види обслуговування.

Централізація функцій керування, у свою чергу, дозволяє зменшити вартість керуючого й комутаційного устаткування.

Поява мікропроцесорних наборів дозволило перейти до розподілу функцій керування між окремими блоками КП й послужило причиною появи розподіленого керування.

Існуючі в цей час квазіелектронні й електронні автоматичні телефонні станції й вузли комутації діляться за принципом запису програм роботи керуючого пристрою й виконання команд цих програм. Якщо програма роботи ПК записується в запам'ятовувальному пристрої програм, таке керування називається керуванням із записаною програмою ЗПП. Для зміни записаної програми потрібно перезаписати інформацію в запам'ятовувальному пристрої програм. У ряді випадків процес установлення з'єднання визначається схемною логікою. Програма роботи станції не записується в запам'ятовувальних пристроях, а виконується за рахунок певних з'єднань (монтажу) між різними вузлами програмного пристрою. Такий вид керування називається програмним із замонтованої програмою ЗМП.

В ПК із ЗПП є можливість програмного перезапису команд програми. Прикладами ПК зі ЗПП є квазіелектронні АТС й АМТС типу «Кварц» з керуючим комплексом «Нева», аналого-цифрова система зв'язку ЕСС АЦ «Джерело» з керуючим комплексом КП - 4310.

1. Структура залізничної мережі

Структура залізничної мережі з п'ятизначною нумерацією побудованої по радіальному одноступінчатому способі наведена на рис 1.

Рис. 1. Структурна схема залізничної мережі з п'ятизначною нумерацією

Відомості про залізничну телефонну мережу

Тип АТС

Числовий

номер

Тип

устаткування

Ємність N

Нумерація

упр

адм

кв

ЦС

70

«Квант»

1300

210

245

845

70000-71300

ОС 1

72

АТСЦ

300

36

121

143

72000-72299

ОС 2

73

АТСК-100/2000

1000

120

405

475

73000-73999

ОС 3

74

АТСК-100/2000

1500

180

607

713

74000-75499

На телефонних мережах застосовуються закриті та відкриті системи нумерації. У першому випадку для зв'язку між будь-якими двома абонентами мережі набирається номер однієї й тієї ж значності. В іншому випадку число знаків номера залежить від виду з'єднання. Наприклад, внутрішньостанційне з'єднання встановлюються за скороченим номером, а для встановлення міжстанційних з'єднань абонент набирає всі знаки абонентського номера. Відкриті системи нумерації можуть бути з індексами виходу й без індексу виходу.

У телефонних мережах часто застосовуються різні види відкритих систем. У даному часі територія країни поділена на зони з семизначною нумерацією, кожній з яких привласнений тризначний код ABC. Як A можуть бути використані будь-які цифри, крім 1 й 2, а в якості B й C - будь-які цифри.

У межах зони кожен абонент має семизначний зоновий номер ab . Внутрішньо зоновий код ab присвоюється кожній стотисячній групі номерів. У якості першої цифри a можуть бути використані будь-які цифри, крім 8 і 0. Цифра 8 є індексом виходу на автоматичну міжміську телефонну станцію (АМТС), а цифра 0 використовується як перша цифра екстрених номерів. У стотисячній групі абонентський номер п'ятизначний .

Так як число стотисячних груп у зоні нумерації не може перевищувати 80, то гранична ємність зонової мережі 8 млн. номерів.

У залежності від ємності мережі нумерація на телефонній мережі може бути 5, 6 або 7начна. Основною одиницею ємності телефонної станції є десятитисячна АТС, тому абонентський номер утворюється з коду АТС та 4начного номера xxxx (від 0000 до 9999). Якщо ємність мережі не перевищує 10 тис. номерів (не районована) або 80 тис. номерів (районована), то використовуються 5начна нумерація.

Для виходу на зонову мережу (при зв'язку з іншою місцевою мережею даної зони нумерації, що має код ab, (відмінний від коду вихідної мережі) набирається індекс виходу на АМТС - 8, внутрішньо зоновий індекс 2, а потім зоновий номер абонента ab вхід місцевої мережі.

Для виходу на міжміську мережу (при зв'язку з абонентом місцевої мережі другої зони нумерації, що має код АВС) набирається індекс виходу на АМТС, потім десятизначний міжміський номер абонента АВС - ab -. Цифра А не може дорівнювати 2, так як 2 - індекс виходу на зонову мережу (внутрішньо зонових індекс), і 1, так як 10 - індекс виходу на автоматично комутовану телефонну міжнародну мережу.

Відкрита без індексна система нумерації передбачає набір різного числа цифр при зв'язку на різних рівнях ієрархії мережі. Така система нумерації може застосовуватися і у межах всієї країни. Тоді цифри, з якої починаються місцеві, зонові і міжміські номера, не повинні збігатися, тобто . У зв'язку з такими обмеженнями мають місце значні втрати ємності нумерації.

Крім без індексної системи для мережі можуть застосовуватися відкриті системи з індексами виходу на ВУС або на ЦС. Внутрішньо станційний зв'язок при цьому здійснюється набором тризначного номера. Такі системи менш зручні для абонента й призводять до втрат номерної ємності мережі. Тому закриту 5-значну систему нумерації вважається перспективною для місцевої мережі.

Відповідно до вибраної нумерації напишемо послідовність цифр, які набирає абонент при здійсненні:

а) місцевого зв'язку;

б) внутрішньо зонового;

в) міжміського зв'язку.

При здійсненні місцевого зв'язку для того, щоб абонент 71032 подзвонив абонентові 71145, він набирає останні три цифри номери - 145. Якщо абонент 73600 хоче зателефонувати абонентові іншого станції 72531, то він набирає 72531.

При здійсненні внутрішньо зонового зв'язку абонент набирає: 82 - ab .

При здійсненні міжміського зв'язку абонент набирає: 8-ABC-ab

2. Технічна характеристика станції типу «Квант»

залізничний станція телефонний блокування

Устаткування квазіелектронних закладно-виробничих АТС «Квант» призначено для побудови центральних ЦС, вузлових ВУС, кінцевих станцій ОС і вузлів автоматичної комутації ВАК, що включають у відомчу й загальнодержавну телефонну мережу.

Устаткування станції передбачає можливість зміни ємності від 64 до 2048 номерів. При цьому комутаційне устаткування нарощується блоками (БАЛ - кратне 64 або 128 номерам, БСЛ - блоками 32х32 або 64х64 залежно від ємності АТС), інше устаткування нарощується за допомогою ТЕЗ.

Устаткування «Квант» дозволяє включ...