Автоматизоване управління системою тестування працездатності радіоелектронних пристроїв

Скачать

Розробка АРМ для управління системою тестування працездатності радіоелектронних приладів за допомогою автоматизованого стенда для тестування УТРП-700. Використання контролерів серії ADAM-4000 для побудови розподілених систем збору даних і управління.

Размер: 4,3 M
Тип: дипломная работа
Категория: Коммуникации и связь
Скачать

Другие файлы:

Автоматизоване управління системою тестування працездатності радіоелектронних пристроїв
Основні вимоги до конструкції пристрою автоматизованої системи управління (АСУ) тестування працездатності. Компонування і аналіз умов експлуатації при...

Автоматизоване управління системою тестування працездатності радіоелектронних приладів
Аналіз існуючих автоматизованих систем управління тестуванням. Розробка алгоритму автоматизованого управління системою тестування працездатності радіо...

Діагностування частотнопараметрованих пристроїв
Класифікація частотнопараметрованих пристроїв, які застосовуються на автомобілі. Послідовність виконання їх перевірки та діагностування. Схеми підключ...

Особливості управління охоронними системами відеоспостереження
Аналіз систем відеоспостереження, їх характеристики та область застосування. Структура керування системою. Аналогові та цифрові системи відеоспостереж...

Розроблення файлового менеджера File Commander 1 засобами Delphi 7.0
Розроблення програми управління файловою системою комп’ютера, здатної виконувати стандартні функції над файлами і каталогами, її переваги. Проектуванн...


Краткое сожержание материала:

Размещено на

ВСТУП

Розвиток теорії автоматизованого управління в останні роки є плідним і багатогранним. Динамічні процеси управління посідають важливе місце в економічних і організаційних людино-машинних системах. В таких системах функції управління не можуть бути повністю перекладені на автоматичні пристрої. Прийняття найбільш відповідальних рішень залишається за людиною.

Сучасний етап розвитку промислового виробництва характеризується переходом до використання передової технології, прагненням домогтися гранично високих експлуатаційних характеристик як чинного, так проектованого устаткування, необхідністю звести до мінімуму будь-які виробничі втрати. Все це можливо тільки за умови істотного підвищення якості управління об'єктами, у тому числі шляхом широкого застосування автоматизованих систем управління[1].

Передумовами створення автоматизованих систем управління є перш за все зростання масштабів виробництва, збільшення одиничної потужності устаткування, ускладнення виробничих процесів, використання форсованих режимів (підвищені тиску, температури, швидкості реакцій), поява установок і цілих виробництв, що функціонують в критичних режимах. Останнім часом у розвитку багатьох галузей промисловості з'явилися нові чинники, пов'язані не тільки з підвищенням вимог до кількості і якості своєї продукції, але і з напруженістю в галузі трудових ресурсів. Зростання продуктивності праці, у тому числі шляхом його автоматизації, стає практично єдиним джерелом розширення виробництва. Зазначені обставини висувають нові вимоги до масштабів використання і до технічного рівня систем управління, до забезпечення їх надійності, точності, швидкодії, економічності, тобто до ефективності їх функціонування.

АСУ ТП в більшості випадків є системами організаційно-технічними, що означає наявність функцій, виконуваних людиною (оператором). Взаємодія між оператором і технологічним процесом здійснюється за допомогою програмного забезпечення, що одержало загальне призначення SCADA. «SCADA - система» - система збору даних і оперативного диспетчерського управління. У назві присутні дві основні функції, покладені на SCADA - систему:

- збір даних про контрольований технологічний процес;

- управління технологічним процесом.

У запропонованій випускній кваліфікаційній роботі бакалавра зроблена спроба створення такої системи, яка змогла б з високою точністю проводити управління системою тестування та контроль радіоелектронних приладів.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд питань:

проаналізувати існуючі системи;

розробити структурну схему системи;

розробити функціональну схему системи;

розробити алгоритм автоматизованого управління системою тестування;

розробити автоматизоване робоче місце для управління процесом тестування працездатності радіоелектронних приладів.

1. АНАЛІЗ ВИХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ВИМОГ ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ

1.1 Аналіз технічного завдання

Вихідними даними до даної кваліфікаційної роботи бакалавра є:

- перелік радіоелектронних приладів, які підлягають тестуванню:

а)покажчик температури рідини;

б) покажчик тиску;

в) покажчик рівня рідини;

г) покажчик тиску рідини.

- інтеграція тестуємих приладів з ПК;

- програмне забезпечення Аdvantech GENIE 3.0.

Структурна схема автоматизованої системи зображена на рис. 1.1.

Рисунок 1.1 - Структурна схема автоматизованої системи

Функціональне забезпечення включає в себе такий перелік функцій системи:

прийом інформації;

обробка отриманих даних;

порівняння з контрольними приладами;

До інформаційного забезпечення відносяться вхідні дані, основні початкові налаштування програми, а також вихідні дані.

Програмне забезпечення - комплекс програмних кодів, які виконують ті чи інші функціональні частини алгоритму роботи системи.

Технічне забезпечення - це комплекс технічних засобів, котрі були використані в даній розробці такі, як: радіоелектронні прилади, комп'ютер, кабелі зв'язку та інші[2].

1.2 Аналіз існуючих систем тестування радіоелектронних приладів

В ході роботи було проведено аналіз існуючих аналогів систем тестуванням.

Автоматизована система тестування працездатності радіоелектронних приладів призначена для індикації (сигналізації) стану основних параметрів механізмів і систем, а також їх управлінням. В даний час всі вироби подібного типу проектуються за одним і тим же принципам і не сильно різняться. Основні відмінності спостерігаються в дизайні приладу і в наборі органів управління[3].

Автоматизована система тестування датчиків Л2-60 (рис. 1.2) призначена для:

- тестування датчика рівнів води;

- тестування датчику тиску води;

- тестування датчику температури;

- відображення інформації на панелі оператора і диспетчерському пульті;

- генерації аварійних повідомлень при виникненні нештатних ситуацій;

- збору, аналізу та архівування отриманої інформації;

- забезпечення можливості локалізації місця аварії (відмови обладнання).

Рисунок 1.2 - Автоматизована система тестування датчиків Л2-60

Л2-60 під час тестування датчиків перетворює вимірюваної величини в цифровій код, який передається на зовнішній комп'ютер по інтерфейсу ETHERNET 10/100 Base T або USB2.0 (високошвидкісний режим).

Вимірювання проводяться з незалежних і ізольованим від схем управління і корпусу каналах.

Виріб має комутаційну панель для підключення датчиків тиску і температур. Управління виробом здійснюється від зовнішнього ПК за допомогою встановленого в ньому програмного забезпечення Інформтест-Реєстратор.

Виріб може використовуватися в якості технологічної системи контролю та тестування готової продукції при проведенні електричних випробувань об'єктів контролю.

Стенд СЕІТ-3 призначений для проведення тестування однофазних і трифазних силових трансформаторів.

Рис. 1.3 - Вимірювальний стенд для тестування радіоелектронних приладів СЭІТ-3

За допомогою СЕІТ-3 проводяться такі випробування:

- перевірка коефіцієнта трансформації і групи з'єднання обмоток;

- вимірювання опору обмоток постійному струму;

- вимір втрат і напруги;

- вимір втрат та струму.

Прилад призначений для експлуатації в наступних умовах:

- температура навколишнього середовища 10... 35 ° С;

- відносна вологість повітря, не більше 80% при 25 ° С;

- атмосферний тиск 84... 106,7 кПа.

Живлення приладу СЕІТ-3 здійснюється від промислової мережі змінного струму напругою 220 В + / - 10% і частотою 50 + / -1 Гц. Індикація виміряного значення напруг, струмів, потужностей, опорів і частоти відображається на екрані монітора комп'ютера у візуальному та цифровому вигляді.

Технічні характеристики:

- діапазон вимірюваних змінних токів: 0.05... 5 А;

- діапазон вимірюваних змінних напруг: 1... 400 В;

- діапазон вимірюваних активних потужностей: 220... 3300 Вт;

- діапазон вимірюваних опорів постійному струму: 0.0001... 200 Ом;

- діапазон вимірюваної частоти: 45... 55 Гц;

- межі вимірювання струму: 5 А;

- межі виміру напруги: 100 В, 400 В;

- межі вимірювання опору: 0.2, 2, 20 і 200 Ом;

- головна приведена похибка вимірювання напруг на кожному з меж 100 і 400 В, не більше 0.2%;

- основна приведена похибка вимірювання потужності, не більше 0.5%;

- максимальна кількість одночасно вимірюваних величин: 6;

- вхідний опір каналів вимірювання напруги, не менше 250 кОм;

- падіння напруги навантаження каналів вимірювання сили струму, не більше 50 мВ;

- час готовності до роботи після включення живлення, не більше 25 хв;

- допустима додаткова похибка вимірювання, викликана зміною температури навколишнього середовища від нормальних до граничних значень в робочому діапазоні температур, не перевищує межі допустимої основної похибки;

- середній термін служби приладу не менше 5 років;

Середнє напрацювання на відмову не менше 10 000 г.

Також існують так називаємі «лабораторні» стенди (рис.1.4). Лабораторний стенд також дозволяє проводити тестування радіоелектронних приладів. Результати тестування відображаються на вимірювальних приладах, які встановлені безпосередньо на корпусі стенда. Недоліком такої системи є неможливість підключення до ПК, та відповідно повного графічного відображення процесу тестування радіоелектронних приладів у вигляді таблиць, графіків, тощо[5].

Рисунок 1.4 - Лабораторний стенд

Технічні параметри: