Автоматизація теплової обробки залізобетонних виробів

Скачать

Характеристика процесу теплової обробки. Принципіальна схема автоматизації теплової обробки з використанням установки ПУСК-3. Призначення і зміст функціональної схеми організації. Принцип роботи термопари. Мікропроцесорний програмуючий регулятор МІК-51.

Размер: 2,5 M
Тип: курсовая работа
Категория: Коммуникации и связь
Скачать

Другие файлы:

Теплова обробка бетонних та залізобетонних виробів
Опис технології виробництва збірного залізобетону. Опис роботи теплової установки. Технологічні параметри та конструктивні характеристики теплової уст...

Оцінка інноваційної активності ТОВ "Укр-Вереск"
Характеристика інноваційної активності ТОВ "Укр-Вереск", її основні цілі. Проект інноваційного розвитку ТОВ "Укр-Вереск" і його економічна ефективніст...

Порівняльна характеристика технологій приготування страв та кулінарних виробів із смаженого м’яса (в тісті, фользі, основним способом, у духовці). Дослідження їх якості
Харчова, біологічна та енергетична цінність м'яса. Класифікація, асортимент та загальна характеристика м’ясних смажених страв. Процеси, що відбуваютьс...

Технологія ремонту швейних виробів
Подані оптимальні режими обробки деталей під час ремонту, особливості процесу перекроювання виробів, способи ремонту швейних виробів, технологічні вим...

Теплова обробка плит перекриття у касетній установці
Робота теплової установки, її технологічні параметри та конструктивні характеристики. Розрахунок тепловиділення бетону. Розрахунок горіння палива. Теп...


Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра електротехніки

КУРСОВА РОБОТА

На тему:

«Автоматизація теплової обробки залізобетонних виробів»

Виконав:

Студент 4-го курсу,

ФБА, гр. ТБК-41

Перевірив:

Рівне - 2010

ЗМІСТ

1. Загальна характеристика теплової обробки

2. Призначення і зміст функціональної схеми організації

3. Структурна схема організації

4. Підбір обладнання

1. Загальна характеристика теплової обробки

теплова обробка автоматизація термопара

Відформовані залізобетонні вироби направляють для теплової обробки. Правильний вибір температурного режиму обробки забезпечує отримувати вироби необхідної пружності при мінімальних затратах тепла. Температурний режим залежить від марки застосованого цементу, позначення, технологія виготовлення виробів і інших факторів, може змінюватися в широких межах. Регулювати температуру в термокамерах сильно складно і трудомісткі.

Із застосування схем автоматизації термокамер більш вірними являються схеми, передбачуючи програмне регулювання процесу нагріву. При програмному регулюванні для кожного виду цементу і роду виробів забезпечують більш вигідний тепловий режим, що дозволяє цілеспрямовано використовувати властивості даного цемента і , знизити його розхід. Ямні камери розташовують нижче рівня землі. Стіни роблять цегляні або бетонні, камери перекривають утепленими кришками з гідравлічним затвором, які знімають краном при завантаженні і розвантаженні. Кришки ямних камер роблять двухскатними з кутом нахилу скатів біля 8єС при якому конденсат стікає по стінкам камер, не потрапляючи на вироби.

Розміри камери розраховані на розміщення одного виробу по довжині і одного двох по ширині 3-5 ярусів. По периметру камери укладені перфоровані труби, маючи отвори діаметрів від 3-4 мм через кожні 150-200 мм. Пара після виходу із отворів перфорованих труб направляється вверх під кутом 60-70єС на вводі паропроводу в камери в різані патрубки з двома дросельними шайбами, маючи каліброву отворів дросельні шайби виключають можливість мимовільного подачі пари і зберігають його розхід. В період підйому температури через дросельну шайбу великого діаметра при повністю відкритому вентилю розраховується найбільший розхід пари, а по закінченні його вентиль повністю закривають. В період ізотермічного нагріву пара поступає в камеру по обвідній лінії через дросельну шайбу меншого діаметру.

Процес пропарювання складається із наступних операцій: підйом температури в камері до максимальної, ізотермічний нагрів виробів ( при максимальній температурі) і частково охолоджується виріб в середині камери. Загальний цикл прискореного твердіння ,крім цього входить витримка виробу перед підйомом температури і охолодження після вигрузки із камери в пропарювальних камерах при атмосферного тиску підтримується температура в межах 80-98є і максимальна вологість середовища - суміш пари з повітрям.

Оптимальна температура виробів складає 90-95 є, не слід допускати пониження температури пропарювання нижче 60єС. Відхилення від заданої температури не повинно перевищувати ±5. Відносна вологість в камері повинна бути 90-100%. Довжина ізотермічного прогріву залежить від виду цементу дорівнює 6-8 год.

В пропарювальних камерах слід забезпечити температурний режим, необхідний для отримання потрібної пружності виробів. Тому температура в камері повинна знаходитись під постійним контролем і регулюватися.

Установка «ПУСК-3» дозволяє вести процес термообробки як в автоматичному так і дистанційному режимі. Автоматичне програмування регульованого режиму ведеться окремо для кожної точки, з допомогою програмного датчика. Датчик має програмний диск, конфігурація якого співпадає з графіком «Часу - температури» складаю чого по програмі термообробки. Виконуючими механізмами,забезпечуючи подачу пари, служить регулюючий клапан з мембранним приводом, розроблені вище.

Рис.1. Принципіальна схема автоматизації теплової обробки з використанням установки ПУСК-3

2. Призначення і зміст функціональної схеми організації

Функціональна схема призначена для відображення основних технологічних рішень прийнятих при проектуванні систем автоматизації.

При створенні функціональної схеми визначають:

1. Доцільний рівень автоматизації технологічного процесу.

Принципи організації контролю і керування технологічного процесу.

2. Технологічне устаткування керовані автоматично, дистанційно або в обох режимах за завданням оператора.

3. Перелік і значення контрольованих і регульованих параметрів.

4. Методи контролю, закони регулюванні і керування.

5. Об'єм автоматичного захисту і блокувань, автоматичних схем керування технологічними агрегатами.

6. Комплект технологічних засобів, види енергії для передачі інформації.

7. Місце розміщення апаратури на технологічному обладнанні, на щитах і пультах керування.

На функціональній схемі зображені системи автоматичного контролю, регулювання, дистанційного керування, захисту, сигналізації і блокування.

Всі елементи показуються у вигляді умовних зображень і поєднані в єдину систему лініями функціонального зв'язку.

На функціональній схемі автоматики зображені елементи щита і пульта керування.

Верхня частина функціональної схеми призначена для зображення схеми процесу або об'єкта керування і умовних позначень здавачів, приладів вимірювання.

Вторинні прилади контролю і керування, тобто елементи щита і пульта зображені у нижній частині схеми у вигляді прямокутників довільних розмірів (в середині контура розташовані умовні позначення приладів - засобів сигналізації і апаратів керування).

Зв'язок між первинним перетворювачем і вторинним приладом показується суцільною лінією або обривом лінії з нумерацією.

Процес ТО виробів в ямній камері передбачає керування в автоматичному режимі і в ручному за завданням оператора.

Система автоматизації передбачає наступні контури:

1. контроль температури виробів в ямній камері;

2. контур регулювання температури в ямній камері;

3. контроль і сигналізація тиску в трубопроводі подачі пари;

4. контроль витрати пари в підвідному магістралі.

1 - ежектор;

2 - підвідна лінія;

3 - вентиль.

ТЕ - давач температури;

РЕ - давач тиску;

ТТ - пристрій дистанційної передачі показів температури;

РТ - пристрій дистанційної передачі показів тиску;

ТІR - пристрій індикації і контролю температури;

ЕS - перетворювач електричного сигналу у сигнал включення електромагнітного клапана;

М - електромагнітний вентиль;

РІSA - манометр електроконтактний - зображує сигналізацію при відсутності мінімального допустимого тиску в магістралі;

FЕ - давач витрати пари;

FІ - індикація витрати пари;

FQ - інтегратор витрати пари;

FQІ - показуючий прилад витрати пари за встановлений інтервал часу;

ТRСA - регулятор температури з реєстрації.

Контроль температури виробів в ямній камері контролюється з давачем температури ТЕ/1-1,ТЕ/2-1 в якості якого використовується термопара. Сигнал з термопари через пристрій дистанційної передачі показу температури ТТ/1-2, передається на пристрій індикації реєстрації ТІR/1-3.

Для регулювання температури в ямній камері використовується давач температури ТТ/2-2 сигнал з якого поступає на регулятор температури ТRCA/2-3, здійснює реєстрацію, сигналізацію і регулювання температури. Сигнал з регулятора ES/2-4,,через пристрій перетворення електричного сигналу переміщення поступає на електромагнітний вентиль М, який регулює подачу пари в ямну камеру.

Для контролю сигналізації тиску пари в підвідні лінії, в схемі передбачений давач тиску РЕ/3-1,покази з якого через пристрій дистанційної передачі значень тиску РТ/3-2 поступає на пристрій індикації і сигналізації PISA/3-3.

На паропроводі встановлений редуктор з якого витрата пари перетворюється в електричний сигнал перетворення витрати FE/4-1, сигнал з давача витрати через прилад дистанційної передачі FT/4-2 поступає на інтегратор витрати пари FQ/4-3, який здійснює реєстрацію витрати пари за установлений інтервал часу приладом FQI/4-4.

3. Структурна схема

Структурна схема - це схема, що визначає основні системи автоматизації і її взаємозв'язки. Метою побудови структурної схеми є визначення основних контурів системи автоматизації, які забезпечують функціонування засобів автоматики.

Структурна схема контролю температури ямної камери приведена на рисунку.

хв хв

Завдання

W7