"Новий курс" Ф. Рузвельта в США

Скачать

Економічна криза 1929-1933 рр. та її наслідки для США. Виборча кампанія 1932 р., прихід до влади Ф.Д. Рузвельта. Політика уряду США на другому етапі здійснення "нового курсу". Посилення уваги до соціальних питань. Зростання опозиції "новому курсу".

Размер: 74,7 K
Тип: реферат
Категория: История
Скачать

Другие файлы:

Мусульманське право (шаріат). Політика Ф. Рузвельта
Правова система класичного періоду. Юридичні норми мусульманського права. Програма антикризових заходів Рузвельта, основні реформи в період перших "10...

Кейнсіанський варіант виходу з кризи. "Новий курс" Ф.Д. Рузвельта та можливості його застосування в Україні
Причини виникнення економічної кризи 30-х років ХХ ст. Способи подолання кризи за допомогою кейнсіанського варіанту. Етапи проведення економічних рефо...

Экономическая политика Ф.Д. Рузвельта
Великая депрессия в США. Первые проявления кризиса. Политика президента Герберта Гувера и его республиканского кабинета. "Новый курс" Рузвельта. Прихо...

"Новый курс" Ф. Рузвельта
"Новый курс" Ф. Рузвельта как система правительственных мер по преодолению кризиса Великой депрессии в США, предпосылки его формирования. Законодатель...

Антикризова політика розвинених стран
Напрями антикризової державної політики в розвинених країнах. Програма подолання кризи в Україні. Антикризова спрямованість реформ Л. Ерхарда та "Нови...


Краткое сожержание материала:

Размещено на

Контрольна робота

Новий курс” Ф. Рузвельта в США

1. Одним із варіантів державного регулювання був варіант, який випробуваний в Німеччині.

Магістральним же шляхом виходу з глибокої кризи традиційного капіталізму став принципово іншій, ліберально-реформаторський варіант, ліберально-реформістська модель державного регулювання. Саме цим шляхом пішов розвиток державного регулювання економіки і соціальних відносин в основних країнах Європи і Америки після Другої світової війни. Класичним зразком ліберально-реформістського варіанту державного регулювання вже в 30-х рр. ХХ ст. стали Сполучені Штати Америки в період „Нового курсу” президента Ф.Д.Рузвельта.

Вихідний імпульс до вибору ліберально-реформістського шляху виходу з кризи традиційного капіталізму в США надала економічна криза 1929-1933 рр. Саме Сполучені Штати представили класичну картину розвитку економічної кризи перевиробництва в умовах корпоративного капіталізму.

Як же розвивалася криза в США?

Початок економічної кризи у Сполучених Штатах асоціювалось з подіями знаменитого краху на нью-йоркській фондовій біржі у жовтні 1929 р. Мова вже йшла про те, що у другій половині 20-х рр. в США сталося величезне збільшення масштабів біржових операцій. Вартість акцій, які котувалися на нью-йоркській фондовій біржі, збільшилась за п'ять років, з 1924 по 1929 рр. з 27 млрд. до 87 млрд. доларів, тобто більше ніж утричі. До кінця 20-х рр. це викликало у країні справжній біржовий ажіотаж. Грою на біржі було охоплено тоді від 15 до 25 млн. чоловік, тобто від третини до половини самодіяльного населення США. Зрозуміло, що в умовах такого сильного біржового ажіотажу стрімкий злет котирування акцій відображав не їх дійсну вартість, а збільшені надії вкладників на подальше зростання курсу акцій. Це посилювало нетривкість біржової ситуації і створювало загрозу великих фінансових потрясінь.

Це й сталося восени 1929 р.

24 жовтня 1929 р. у Сполучених Штатах почалася небувала біржова паніка. У цей день на нью-йоркській фондовій біржі було продано 12,8 млн. акцій, тобто в 1,5 рази більше, ніж коли-небудь раніше. Через декілька днів, 29 жовтня був досягнутий новий пік, коли було продано 16,4 млн. акцій. Курс цінних паперів на нью-йоркській біржі стрімко покотився униз. Всього лише за декілька тижнів вартість акцій, які котирувалися на фондовій біржі Нью-Йорку, впала до 55 млрд. дол., тобто більше ніж на третину. 32 млрд. дол., вкладених акціонерами у цінні папери, вилетіли у трубу.

Але це був тільки початок. Падіння курсу акцій тривало безупинно майже три з половиною роки. До березня 1933 р. їх загальна вартість склала лише 19 млрд. дол., тобто скоротилась в порівнянні з 1929 р. у 4,5 рази.

Біржовий крах жовтня 1929 р. був лише одним з перших зовнішніх проявів глибинних кризових процесів, які мали місце в капіталістичній економіці. Вже з літа 1929 р. у Сполучених Штатах стали проявлятися ознаки кризи перевиробництва, яка швидко охопила промисловість, сільське господарство, фінансову систему та інші галузі економіки, викликавши величезні потрясіння в усьому господарчому житті країни.

Величезна руйнівна сила економічної кризи проявилася насамперед в різкому падінні промислового виробництва. У порівнянні з передкризовим рівнем 1929 р. щорічний індекс загального обсягу промислової продукції США склав у 1932 р., коли криза досягла найбільшої глибини, усього 54%. Помісячний індекс показав ще більше падіння виробництва: у липні-серпні 1932 р., в апогеї кризи, він складав 47,3% від рівня 1929 р., тобто виробництво скоротилося більше ніж удвічі.

За масштабами падіння промислового виробництва на початку 30-х рр. Сполучені Штати перевершили усі інші країни капіталістичного світу. Це пояснювалось тим, що Америка стала у ХХ ст. країною з найбільшим розвитком та найбільшою силою корпоративного капіталу. Скорочення виробництва було в руках крупних корпорацій головним засобом підтримання монопольно високих цін заради збереження прибутковості виробництва. Не випадково найбільш сильне падіння виробництва в роки кризи мало місце в найбільш монополізованих галузях важкої промисловості. Наприклад, влітку 1932 р. місячний обсяг виплавки чавуну і сталі, а також випуску автомобілів в США склав лише 15-16% від рівня 1929 р., тобто впав у 6-7 разів. З 285 доменних печей, які тоді нараховувались у країні, влітку 1932 р. діяло тільки 46.

Величезних розмірів досягло на початку 30-х рр. недовантаження виробничого апарату. За даними дослідження, проведеного тоді групою американських економістів, промисловість США у тому випадку, якщо б її наявне обладнання і зайнята в ній робітнича сила використовувались повністю, могла б за період 1929-1933 рр. додатково дати продукції на 287 млрд. дол. Це була величезна сума: вона майже втричі перевищувала розміри ВНП США у 1929 р.

Надзвичайно важкими були соціальні наслідки кризи. Вона викликала колосальне зростання безробіття. За даними офіційної статистики, на початку 1933 р. у Сполучених Штатах було близько 13 млн. повністю безробітних. В лівих колах ці офіційні дані розцінювались як дуже занижені. За оцінкою ліворадикальної організації економістів - Асоціації з досліджень проблем праці, кількість безробітних в США досягла на початок 1933 р. 17 млн.

Це означало, що в період найсильнішого загострення економічної кризи третина робітничої сили повністю позбавилась роботи. Дуже широке розповсюдження набуло часткове безробіття. За даними Американської федерації праці, в 1932 р. повністю зайнятими залишились лише 10% робітників. За висловленням одного із сучасників, на початку 30-х рр. „безробіття стало постійною рисою американського життя”.

Різко погіршилось і становище тих, кому поталанило зберегти роботу. Вони постійно знаходились у стані гнітючого почуття невпевненості у завтрашньому дні. За рахунок зниження ставок та неповної зайнятості загальний фонд заробітної плати американських робітників скоротився за роки кризи приблизно на 60%.

Дуже важким було і становище фермерів. З наступом економічної кризи сталося нове величезне загострення кризи перевиробництва у сільському господарстві. Ціни на найважливіші продукти землеробства та тваринництва впали у два, три, а то й більше разів.

Оскільки ціни на товари монополізованої промисловості понизились набагато менше, покупна сила сільськогосподарських товарів скоротилася набагато сильніше, ніж абсолютний рівень сільськогосподарських цін. Влітку 1932 р. вона була у 8-10 разів менше, ніж у 1929 р. Це призвело до масового розорення фермерів. За чотири роки кризи було примусово розпродано за несплату боргів та податків близько 900 тис. фермерських господарств, тобто 15% їх загальної кількості у країні.

Економічна криза з величезною силою вдарила по банківській системі США. За 1929-1933 рр. припинили існування 5800 банків, тобто більше 1/5 їх загальної кількості, із сумою депозитів більше ніж у 3,5 млрд. дол. Найбільшої сили фінансова криза в країні досягла у лютому-березні 1933 р., коли уся банківська система США практично припинила функціонувати. Мільйони дрібних вкладників втрачали свої останні збереження і перетворювались в убогих.

Але найважливішою особливістю становища Сполучених Штатів у період економічної кризи 1929-1933 рр. було не тільки те, що криза набула там величезної глибини і руйнівної сили, а й те, що психологічний вплив кризи на населення країни і на масову свідомість була набагато сильнішою, ніж в інших країнах розвинутого індустріального суспільства. Чим це пояснювалось?

Насамперед, ніде, мабуть, на початку 30-х рр. не було такого величезного контрасту із становищем до 1929 р., як у Сполучених Штатах. Вже йшлося про те, що в період стабілізації 20-х рр. в США сталося значне покращення становища основних шарів населення. На цій основі активна пропаганда благ американського „проспериті” у засобах масової інформації сильно впливала на масову свідомість, закріплювала в менталітеті американців почуття впевненості у тривкості стабілізації, впевненості у майбутньому. Слідом за офіційною пропагандою мільйони рядових американців повторювали, що вони вірять у творчі можливості корпоративного бізнесу, в „капітанів індустрії”, що на сторожі американського „процвітання” стоять президент Кулідж, „найвидатніший з часів Олександра Гамільтона” міністр фінансів Ендрю Меллон, „видатний інженер” Герберт Гувер. Віра в непорушну тривкість фінансово-банківської системи США посідала в менталітеті американців особливе місце. Не випадково для показу високого матеріального достатку людини часто вживався вираз: „він стійкий, як банк”.

І ось з наступом кризи, усе це розсипалося як картковий будиночок. Кваліфікований робітник, який зовсім недавно мав високооплачувану роботу, солідні збереження у банку, мешкав у власному будинку, їздив у власному автомобілі, втрачав роботу і зо дня в день з відчаєм бачив, як тануть його збереження, як розсипається його добробут і він втрачає все, що було зароблено багаторічною працею. Дрібний торговець або службовець, які вклав свої збереження у цінні папери акціонерних компаній, разом з крахом цих фірм втрачав усе і перетворювався в убогого бродягу. Фермер, який хоча і зазнавав складностей у період „проспериті”, але все ж мав власне господарство і був гордий своєю незалежністю, не міг регулярно сплачувати борги і податки, і ферма його продавалася з молотка.

У свідомості усіх цих людей початок економічної кризи, яка зруйнувала все, що у них було, викликав враження якоїсь „космічної катастрофи”. Вони відчували себе, як при землетрусі: у них буквально земля виходила з-під ніг. А удари...