Використання усної народної творчості у мовленнєвому розвитку дітей дошкільного віку

Скачать

Аналіз впливу малих форм фольклору на розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку. Дослідницька діяльність визначення особливостей використання усної народної творчості в роботі з розвитку зв’язного мовлення дошкільника та у повсякденному житті.

Размер: 57,2 K
Тип: курсовая работа
Категория: Педагогика
Скачать

Другие файлы:

Опішнянська народна іграшка як засіб виховання дітей дошкільного віку
Теоретичні засади виховання дітей дошкільного віку засобом народної іграшки. Експериментальне дослідження методики використання опішнянської народної...

Вплив фантастичної казки на словесну творчість дітей старшого дошкільного віку
Теоретичні підходи до проблеми дослідження словесної творчості у дітей старшого дошкільного віку: її форми, шляхи і методи формування. Вимірювання пер...

Формування в молодших школярів пізнавального інтересу засобами усної народної творчості на уроках курсу "Я і Україна"
Теоретичні основи формування пізнавального інтересу в учнів початкової школи засобами усної народної творчості. Дослідно-експериментальна робота з вик...

Українська народна іграшка як засіб виховання дітей дошкільного віку
Види української народної іграшки. Вимоги програм виховання і навчання дітей дошкільного віку щодо використання української народної іграшки як засобу...

Методика розвитку рухових якостей у дітей дошкільного віку
Основні фактори, які впливають на розвиток фізичних якостей у дітей дошкільного віку. Загальні відомості про методику розвитку фізичних якостей. Метод...


Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ І. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АКТИВІЗАЦІЇ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ УСНОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1 Фолькльор на заняттях по розвитку мовлення у дітей дошкільного віку

1.2 Вплив малих форм фольклору на розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку

Розділ ІІ. МЕТОДИЧНА ОСНОВА АКТИВІЗАЦІЇ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2.1 Методика використання усної народної творчості на заняттях з дітьми дошкільного віку

2.2 Використання усної народної творчості у повсякденному житті дошкільника

2.3 Дослідницька діяльність визначення особливостей використання усної народної творчості в роботі з розвитку зв'язного мовлення дошкільник

Висновки

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

зв'язне мовлення дошкільник фольклор

ВСТУП

Завдання виховання та навчання у дошкільному закладі - виробити у дітей уміння правильно, чітко, просто, зрозуміло висловлювати свої думки. Культура мовлення людини складається з двох взаємопов'язаних сторін: культура мовних особливостей: правильна вимова, багатство словникового запасу, стилістична виразність; культури самого процесу спілкування: змістовність, зрозумілість, доказовість, сила впливу слова.

Повноцінний розвиток особистості дитини неможливий без виховання у неї правильного мовлення.

Мовлення - це одна з найголовніших функцій, „дзеркало” наших мисленнєвих операцій, емоційного стану, засіб самореалізації та входження в соціальний світ. Воно має великий вплив на формування психічних процесів у дитини і на її загальний розвиток. Розвиток мислення залежить в значній мірі від розвитку мовлення; звуковимова є основою оволодіння грамотою та всіма іншими дисциплінами; вона є основним засобом спілкування людей між собою; мовлення відіграє велику роль в регуляції поведінки та діяльності дитини на всіх етапах його розвитку.

Над розробкою даної проблеми працювали І. М Сеченов, Л. С. Виготський, В. І. Лубовський. Мовне спілкування з дорослими та однолітками кількісно збільшує словниковий запас та якісно його удосконалює, уточняючи значення слів. Робота по розвитку мовлення та ознайомлення з навколишнім світом займає більшу частину у системі виховання та навчання дітей дошкільного віку. Важливе місце в системі засобів розвитку зв'язного мовлення у дошкільників посідає фольклор. Його вплив на мовну освіту дітей було розкрито в роботах видатних учених, педагогів, письменників (О.В. Духнович, С.Ф. Русова, Г.С. Сковорода, І.І. Срезнєвський, Є.І. Тихеєва, К.Д.Ушинський, І.Я.Франко та ін.). Питання щодо використання творів українського фольклору в процесі навчання дітей рідної мови розглядалося й сучасними науковцями (А.М. Богуш, Н.І. Луцан, В.І. Кононенко, Н.В. Лисенко, та ін.) Аналіз фольклорних жанрів засвідчив, що їм притаманна низка специфічних рис, які надзвичайно приваблюють дитину, а саме: невеличкий об'єм тексту, доступність змісту, захоплюючий ігровий сюжет, використання художньо-зображувальних засобів мови. Фольклорні твори відзначаються барвистістю, виразністю, ритмічністю, легкістю для запам'ятання. Це дозволило вважати, що за своїми художньо-специфічними рисами фольклор може слугувати ефективним засобом розвитку зв'язного мовлення дітей, збагатити їхнє мовлення образними виразами, текстами жанрів фольклору. Водночас, як у науковій, так і методичній літературі не була піднята проблема комплексного дослідження розвитку зв'язного мовлення у дошкільників засобами фольклору. Це й обумовило вибір теми курсової роботи „Усна народна творчість - засіб розвитку зв'язного мовлення у дошкільників”.

У завдання розвитку мовлення входить формування словника та граматично правильної мови, розвиток зв'язного мовлення, виховання звукової культури мовлення, ознайомлення з художньою літературою.

Чудовим засобом досягнення поставленої мети є використання усної народної творчості на заняттях по розвитку зв'язного мовлення, одним із різновидів якої є - казка.

Мова - це унікальний засіб прилучення людини до цінностей духовної культури різних поколінь. Ознайомлення з літературою та фольклором,опановуючи рідну мову, ми зростаємо корінням в історичну культуру та культурну спадщину свого народу. Класичний зразок фольклору - казка, стародавній знак усної народної творчості.

Зважаючи на актуальність проблеми ми обрали тему курсової: ,,Використання усної народної творчості у мовленнєвому розвитку дітей дошкільного віку ”.

Тому не випадково у Державній національній програмі „Освіта” Україна ХХІ ст., базовому компоненті дошкільної освіти в Україні, Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку „Я у Світі” та в інших нормативних документах вказується відповідність системи методичної роботи сучасному соціальному замовленню суспільства і держави. Науковість методичної роботи.

Мета даної роботи - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність використання фольклору у навчально-виховному процесі з дітьми старшого дошкільного віку.

Об'єктом курсової роботи є усна народна творчість у розвитку мовлення дошкільників.

Предметом дослідження є процес активізації мовленнєвої діяльності дітей українською народною творчістю.

Для досягнення поставленої мети нами були визначені такі завдання:

Опрацювати педагогічну, медичну, психологічну та методичну літературу з даного питання;

Розглянути методику використання народної творчості на заняттях з дошкільниками;

Визначити шляхи роботи з дітьми молодшого дошкільного віку;

Експериментально перевірити ефективність використання усної народної творчості в процесі роботи з дітьми.

Гіпотеза даного дослідження базується на припущенні про те, що рівень мовного розвитку дітей старшого дошкільного віку підвищується на основі використання усної народної творчості.

Методи дослідження: теоретичні: аналіз наукової і методичної літератури з проблеми дослідження; емпіричні: цілеспрямоване спостереження за мовленням дітей, аналіз навчально-виховної документації, педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий), кількісний та якісний аналіз експериментальних даних.

Структура курсової робота складається з вступу, двох розділів, висновку, списку використаних джерел, додатків.

Розділ І. НАУКОВО - ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АКТИВІЗАЦІЇ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ УСНОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1 Використання усної народної творчості на заняттях по розвитку мовлення у дітей дошкільного віку

З життям дитини, від колиски до юності, у традиційному народному побуті міцно пов'язане художнє явище, що дістало у фольклористів назву „дитячий фольклор” - усна народна творчість. Коло творів, охоплюваних цим поняттям, широке і багатоманітне - за призначенням, тематикою й образною системою, формою, способом і часом виконання. Усна народна творчість різноманітна за жанровою характеристикою. Вона включає в себе загадки, чистомовки, утішки, забавлянки, колискові пісні. Жанри дитячого фольклору - усної народної творчості мають різні джерела і виникали в різні історичні періоди розвитку народу. Так, деякі із них ведуть початок від народних обрядів та вірувань, сягають корінням у глиб віків. Від дорослих до дітей перейшли і деякі твори пізнішого походження, також зазнавши при цьому певних змін. Чимало пісеньок, прозивалок, лічилок мають виразні ознаки дитячої творчості - безпосередність, емоційність, потяг до гри словами й звуками, таємничості й загадковості. Усна народна творчість існувала і певною мірою продовжує існувати як суттєва частина загальнонаціонального багатства, і відбиває види, динаміку життя та розмаїття його форм [1, с. 150].

Українська народна творчість, як невід'ємна частина практичної педагогіки народу, протягом століть формувала естетичні смаки дитини, становлячи морально - етичну основу розвитку особистості. В традиції народного виховання його твори сприяли фізичному і моральному здоров'ю дитини, розвитку її розумових здібностей, підготовці до суспільно - корисної діяльності. Художнє слово, водночас із живими спостереженнями, збагачувало знання про навколишній світ, вчило доброти й співчуття, допомагало самоствердженню.

І переживши віки, ці твори як безцінне багатство передаються новим і новим поколінням.

Сучасна педагогічна наука, народна дидактика виробили цілісну систему засобів для позитивного розв'язання цих завдань. І чільне місце поряд з іншими загадки.

Загадка - це етичний поетико - алегоричний опис предмета чи явища. Подається вона у формі запитання , описового речення, найчастіше у віршованій формі, яка потребує відповіді.

Загадки перевіряють кмітливість людини, оцінюють її знання, спостережливість, допитливість. Відгадування загадок дає змогу дітям уточнювати уявлення про предмети, їх властивості, назви, усвідомлювати шляхом порівняння зв'язки між ними, узагальнювати окремі ознаки. Загадки вчать дітей мислити образами, розуміти переносне значення слів, висловів. Вони відображають реальний світ, містять широке коло знань, їх рекомендують для навчання дітей грамоти:

- загадки для навчання дітей здійснювати звуковий аналіз слів;

- формув...