Використання казки на уроках для розвитку уяви молодших школярів

Скачать

Значення казки у літературному розвитку школярів. Психологічні закономірності розвитку уяви учнів у процесі роботи з казкою. Дійсний стан сформованості творчої уяви молодших школярів. Методичні можливості казки як літературного жанру для розвитку уяви.

Размер: 183,1 K
Тип: курсовая работа
Категория: Педагогика
Скачать

Другие файлы:

Використання музичного фольклору на уроках музики в початкових класах
Вікові особливості молодших школярів. Музичний фольклор як невід'ємна частина навчально-виховного процесу молодших школярів на уроках музики. Розвиток...

Розвиток уяви молодших школярів за рекомендаціями Джанні Родарі
Уява як особлива форма організації психіки людини. Вікові особливості розвитку уяви. Загальна характеристика уяви у молодшому шкільному віці. Ефективн...

Розвиток уяви молодших школярів за рекомендаціями Джанні Родарі
Аналіз розвитку уяви молодших школярів у психолого-педагогічній літературі. Психологічні фактори, що обумовлюють формування цієї якості педагогічними...

Розвиток уяви та літературних здібностей молодших школярів
Психолого-педагогічні основи розвитку уяви та літературних здібностей молодших школярів на уроках мистецького спрямування та українського читання. Дид...

Літературні ігри на уроках читання як засіб літературного розвитку молодших школярів
Характеристика літературного розвитку молодших школярів. Дидактична гра в навчально-виховному процесі. Особливості використання літературних ігор на у...


Краткое сожержание материала:

Размещено на

ВСТУП

Актуальність проблеми. У Державному стандартні початкової загальної початкової освіти галузі «Мова та література» говориться, що основною змістовою лінією мовної освіти у початковій ланці загальноосвітньої школи є мовленнєва, яка передбачає формування та розвиток умінь слухати і розуміти, говорити, читати і писати. Мовна та соціокультурна лінії забезпечують відповідний обсяг знань з мови, умінь і навичок їх застосування у мовленнєвій діяльності, а також уявлення про звичаї, побут Українського народу, визначні події та постаті в історії України.[2]

На початку минулого століття багатоаспектний світ казки стає предметом психолого-педагогічних досліджень. Маємо на увазі праці Т.Алієвої, Є.Аркіної, А.Виноградової, Л.Гурович, М.Кашиної, Т.Морозової, А.Орлова та ін. У них досліджено особливості сприйняття казок дітьми, вплив казки на розвиток функціональних характеристик дитини, формування ігрових можливостей у дитини за допомогою казки тощо. Поняття «казкотерапія», «терапевтична казка»з'являються в науковому обігу лише в другій половині ХХст. Вони знаменують появу нового напряму досліджень казки-в аспекті читання «з ліку-вальною метою», чергове розширення жанрових меж казки. На сьогодні в багатьох європейських країнах, зокрема в Польщі, відбувається заснування наукових шкіл-інституцій, наукових установ, дослідних центрів, які працюють у напрямі бібліо-чи казкотерапії. Народна казка та її педагогічні можливості стали предметом уваги й українських педагогів та методистів. Так,велику увагу казкам як жанровій творчості та засобу виховання школярів приділяли Н.Бібко, Р.Бурова, С.Дорошенко, Н.Ігнатенко, І.Корнійчук, М.Кубинський,Г.Олійник, В.Пабат, В.Сиротинко, С.Тищенко, Г.Чуйко та ін. Зокрема, Н.Бібко вивчала методичні особливості опрацювання народних казок іказок змішаного (перехідного) типу; Р.Бурова аналізувала казковий матеріал з точки зору його можливостей для розвитку мовлення молодших школярів; С.Дорошенко визначив загальні методичні особливості опрацювання казки на уроках читання; Н.Ігнатенко наголошував на специфіці матеріалу казок у плані осмислення їх змісту; С.Козоріз описав нестандартні форми роботи над казкою; І.Корнійчук розробив конспекти уроків читання казки у початкових класах; К.Коханівська розробила методику творчих робіт, пов'язаних із обробкою народної казки на уроках рідної мови; М.Лещенко досліджував вплив казкового матеріалу на формування особистості учнів молодшого шкільного віку; Г.Олійник описав особливості виразного читання народної казки. Інші методисти також зосереджувалися на характеристиці особливостей опрацювання народних казок у початкових классах на уроках читання.

Казки - один із найбільш популярних жанрів серед дітей.

Кожен казковий твір викликає в дитини певні емоції (радість, сум, ненависть, обурення, переживання, біль). Це не просто здатність людини передати ці відчуття, а здатність казки викликати ці почуття. Читаючи казку, дитина входить у фантастичний світ, починає жити описаною дійсністю, життям свого героя. І сприймає це все по-справжньому.

Без казки неможна уявити дитинство. Саме вона наближає до дитини навчально-виховний процес.

Казка в початковій школі здатна виконати не лише виховні, а й розвивальні та навчальні завдання. За правильної організації процесу роботи над казкою в учнів істотно покращується мислення, увагу, пам'ять, мовленнєвий розвиток тощо.

І з кожним прочитанням можна відкрити в казці щось нове, скрите до цієї пори, а це означає винести для себе якийсь досвід.

Нажаль, не всі вчителі замислюються над впливом казок на учнів, на практиці не всі проводять ігрові заняття, пов'язані з казкою. Вважається, що цей жанр літературної творчості може бути використаний тільки на уроках літератури, часто робота з казками обмежується прочитанням матеріалу і засвоєнням змісту написаного.

Мета цієї курсової роботи - визначити ефективні прийоми роботи з казкою як літературним жанром для розвитку уяви учнів молодшої школи

Завдання:

- розглянути позиції відомих педагогів з питань використання казки як літературного жанру для розитку уяви молодших школярів ;

- дослідити стан сформованості творчої уяви молодших школярів ;

- визначити методичні особливості використання казок на уроках літературного читання;

- запропонувати ефективні прийоми роботи з казкою у художньо-мовленєвому розвитку молодших школярів

Предмет дослідження - процес використання казки на уроках для розвитку уяви молодших школярів .

Об'єкт дослідження - казка як незмінний та ефективний засіб виховання, розвитку та навчання.

База дослідження: Середня загальноосвітня школа №15 Вінницької міської ради 3-А клас.

Гіпотеза дослідження - використання різних прийомів складання казок сприятиме найкращому розвитку творчої уяви учнів, так як:

- казка створює умови для пробудження фантазії, завдяки незвичайним подіям і героям;

- казка добре знайома дітям, що дозволяє, спираючись на знайомий зміст і композицію, створювати свої власні розповіді.

Комплекс наукових методів: аналіз психолого-педагогічної літератури; констатувальний експеримент .

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ КАЗКИ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІЙ РОБОТІ

1.1 Значення казки у літературному розвитку молодших школярів

Одним із найважливіших умінь дитини є вміння читати. Обсяг інформації постійно зростає, а щоб отримати її з книг, преси, Інтернету, потрібно вміти читати. Сьогодні як ніколи актуальні слова Василя Сухомлинського: «без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці, читання -- це найважливіший інструмент навчання та джерело багатого духовного життя» [5, 78]. В умовах особистісно орієнтованого навчання потрібна така система читання, яка забезпечить розвиток дитини, збагатить її емоційно-художній досвід, інформаційно-естетичну базу, що сприятиме становленню духовного світу, розвиватиме відчуття прекрасного.

Читацька діяльність із яскраво вираженою комунікативною спрямованістю є провідною для розділу «Читання і література» у предметі «Рідна мова». Вона багатоаспектна і містить у собі такі поняття, як читацька культура, техніка читання, знання літератури і книги, сприйняття твору, бібліографічна грамотність. Але її головним, вихідним моментом, є навичка читання -- основа успішної реалізації усіх змістових ліній програми, важливий засіб розвитку і саморозвитку особистості учня.

Сучасні психологи та методисти визначають навичку читання на початковому етапі як процес відтворення звукової форми слова за її графічною моделлю з виявленням, активною переробкою і усвідомленням смислової інформації.[6, С.11]

У Державному стандарті і програмах з читання зазначений напрям належить до базових. Протягом навчання в початковій школі молодші учні постійно оволодівають технічною і смисловою сторонами читання. Ми розглянемо способи формування технічної сторони. Вона передбачає оволодіння учнями способом читання, правильністю, виразністю і темпом. Читання стає якісним лише за умов досягнення учнями розуміння прочитаного тексту. У програмах з читання для кожного класу чітко визначено напрями роботи вчителя щодо формування в учнів технічної і смислової сторін, якими вони оволодівають у взаємозв'язку.

Процес читання розглядається психологами як специфічний вид комунікативно-пізнавальної діяльності людини, в якій виділяються зовнішні і внутрішні сторони, що взаємодіють між собою. Зовнішню характеризує технічна (операційна) сторона, а внутрішню -- осмислення і розуміння читачем змісту прочитаного.

В. О. Сухомлинський вважав уміння учнів читати найважливішим інструментом навчання. Швидко й свідомо читати -- це значить сприймати очима і в думці частину речення чи невелике речення цілком, відірвати свій погляд від книги, вимовити те, що запам'яталося, і водночас думати -- не тільки про те, що читається, а й про якісь картини, образи, уявлення, факти, явища, пов'язані з матеріалом, що читається [7, 47]. Відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти об'єктом контролю і оцінювання є навичка читання з урахуванням усіх її характеристик: спосіб, темп, усвідомленість, виразність. Технічну сторону читання характеризують спосіб, темп, правильність, виразність.

Найпопулярнішим жанром дитячої літератури є казка. Слушно зауважує Л.Ф.Дунаєвська: "Чим глибше людство досліджує світ, тим більше загадок постає перед ним. І однією такою загадкою є те, що й малу дитину, й дорослу людину хвилюють... казки" [9, 5].

Літературна казка - особливий різновид цього жанру, створений фантазією письменника. В українському та російському літературознавстві літературна казка стала предметом досліджень Брауде Л., Лупанової І., Леонової Т., Липовецького М., Цалапової О., Ярмиша Ю.

Найпопулярнішим жанром дитячої літератури є казка. Слушно зауважує Л.Ф.Дунаєвська: "Чим глибше людство досліджує світ, тим більше загадок постає перед ним. І однією такою загадкою є те, що й малу дитину, й дорослу людину хвилюють... казки" [8, 5].

Літературна казка - особливий різновид цього жанру, створений фантазією письменника. В українському та російському літературознавстві літературна казка стала предметом досліджень Брауде Л., Лупанової І., Леонової Т., Липовецького М., Цалапової О., Ярмиша Ю.

Велике значення казок як засобу літературного розвитку учнів. Текст казок - прекрасний матеріал для його формування навичок. Молодші шк...