Використання дидактичних ігор на уроках математики

Скачать

Дидактичні основи організації ігрової діяльності молодших школярів. Психолого-педагогічні особливості використання гри у навчальному процесі початкової школи. Дидактичні ігри та ситуації на уроках математики; методика проведення; авторські пропозиції.

Размер: 121,5 K
Тип: дипломная работа
Категория: Педагогика
Скачать

Другие файлы:

Використання дидактичних ігор на уроках математики
Психолого-педагогічні передумови використання дидактичних ігор на уроках математики та систематизація досвіду класоводів щодо їх використання. Розробк...

Методика використання дидактичних ігор при викладанні основ економічних знань
Психолого-педагогічні особливості методики проведення дидактичних ігор для школярів різного віку на уроках економіки. Етапи розробки ділової гри. Вивч...

Використання дидактичних ігор на уроках читання та письма в початкових класах
Значення дидактичної гри як однієї із найголовніших способів формування пізнавальної активності молодших школярів. Структура та види дидактичних ігор....

Дидактична гра як метод навчання математики в початкових класах
Аналіз можливостей використання дидактичних ігор під час вивчення математики в початкових класах. Методичні вимоги до їх організації і проведення. Екс...

Формування навичок образотворчої діяльності у молодших школярів у процесі використання дидактичних ігор та цікавих вправ
Суть та педагогічне значення дидактичних ігор, прийоми їх використання на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі. Розробка експериментальн...


Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний педагогічний університет

Імені Володимира Гнатюка

Кафедра природничих і математичних дисциплін початкового навчання

Курсова робота

Використання дидактичних ігор на уроках математики

Зміст

Вступ

Розділ 1. Дидактичні основи організації ігрової діяльності учнів

1.1 Психолого-педагогічні особливості використання гри у навчальному процесі початкової школиc

1.2. Дидактична гра як метод навчання: характеристика основних понять проблеми

1.3 Дидактичні ігри та ігрові ситуації на уроках математики

Розділ 2. Методичні особливості використання дидактичної гри на уроках математики

2.1 Загальна характеристика досвіду використання ігрової діяльності молодших школярів

2.2 Методика проведення дидактичних ігор на уроках математики

2.3 Авторські пропозиції

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

З давніх-давен в Україні будь-які зібрання дітей супроводжувалися ігровою діяльністю. Змагалися у стрільбі з луків, метанні сніжок, катанні на санчатах, лижах, ковзанах. Народна виховна мудрість емпірично передбачала розв'язання важливих технологічних завдань формування особистості дитини. Зокрема засобами народної гри виводили маленьку людину з її реального побутового повсякденного життя, запобігали складання стереотипів сумніву й недовіри до своїх сил. Через гру дитині надавалася змога заявити оточенню про свій позитивний потенціал. Саме у грі вправи активізували рухливість, розвивали процеси мислення, викликали в неї позитивні емоції.

З переходом із умов гри до умов навчальної діяльності настає в житті дитини переломний момент. Нове становище дитини в суспільстві визначається не тим, що вона просто йде з дитячого садка до школи, а тим, що навчання для неї стане віднині обов'язковим.

За результат свого навчання дитина нестиме відповідальність перед вчителем, школою й своєю сім'єю. Тепер дитина мусить дотримуватись однакових для всіх школярів правил. І тут на допомогу учням і вчителям знову приходить гра. Сьогодні гра контролюється системою суспільного виховання. У грі при цьому існує суб'єктивна свобода для дитини. Тут діти мають змогу самостійно (без допомоги дорослих) розподіляти ролі, контролювати один одно, стежити за точністю виконання того чи іншого завдання. Тут дитина виконує роль, яку взяла на себе, враховуючи свій досвід. Гра стає сьогодні школою соціальних відносин для кожної дитини. Під час гри дитина ознайомлюється з великим діапазоном людських почуттів й взаємостосунків, вчиться розрізняти добро і зло. Завдяки грі у дитини формується здатність виявляти свої особливості, визначати, як вони сприймаються іншими, й з'являється потреба будувати свою поведінку з урахуванням можливої реакції інших.

Формування учня самостійною, ініціативною, вдумливою особистістю, буде успішним, якщо вчитель потурбується про це з першого проведеного уроку. Одним з найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вміннями і навичками є впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають навчальні ігри або ще як їх називають дидактичні ігри. [23]

На уроках математики дидактичні ігри мають важливе значення. Урок стає цікавим, діти менше втомлюються, а між тим виконують більший об'єм роботи, при цьому зберігаючи високу трудову активність впродовж усього уроку. В гру включаються і діти, які на звичайному уроці працюють не дуже активно. Дидактичні ігри на уроці допомагають здобувати нові знання і застосовувати на практиці уже засвоєні.

Коли вчитель використовує на уроці елементи гри, то в класі створюється доброзичлива обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися. Плануючи урок, учитель має уважати на всіх учнів, добирати ігри, які були б цікаві й зрозумілі.

А.С. Макаренко писав: “Гра має важливе значення в житті дитини… Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі…” Отже, гра, її організація - ключ в організації виховання. [18.c.6]

Розділ 1. Дидактичні основи організації ігрової діяльності учнів

1.1 Психолого-педагогічні особливості використання гри на уроках математики

Майже всі діти приходять до школи з прагненням вчитися, вони ставляться до учіння як до серйозної справи, суспільно важливої діяльності. В перші дні навчання у школі майже кожна дитина намагається сумлінно ставитись до навчання.

У недосвідчених вчителів значна частина учнів класу через три-чотири місяці починає виявляти байдужість школи, небажання відвідувати її. Основною причиною цих негативних явищ є недосконалість організації навчально-виховного процесу, яка виявляється у недостатній активізації учбової діяльності, зокрема їх мислення, у надмірному захопленні вправами, спрямованими на формування різних навичок. У 1-2 класах діти виконують такі вправи з інтересом, у 3-му класі вони починають уже нудитися ними. Щоб такого не відбувалося вчителеві треба добре знати психологічні особливості дітей, мати індивідуальний підхід до кожної дитини.

Для зміцнення позитивного ставлення учнів до школи важливо зважати на індивідуальні відмінності учнів, пам'ятаючи, що серед них є впевнені і невпевнені в своїх силах діти, які намагаються проявити активність, демонструючи цим ставлення до вчителя і школи, але є і такі, які прагнуть бути непоміченими в класі, чітко не виражають своє ставлення до школи. [4.c.121]

Розвиток психіки здійснюється передусім на основі провідної для певного вікового періоду діяльності. Такою діяльністю для молодших школярів є навчання, яке суттєво змінює мотиви їхньої поведінки та відкриває нові джерела розвитку пізнавального та особистісного потенціалу.

Включаючись у нову для них діяльність, діти поступово звикають до її вимог , а дотримання останніх, у свою чергу, зумовлює розвиток нових якостей особистості, відсутніх у дошкільному віці. Такі якості (новоутворення) виникають і розвиваються у молодших школярів відповідно до формування навчальної діяльності.

Основними новоутвореннями психіки дитини молодшого шкільного віку є довільність як особлива якість психічних процесів, внутрішній план дій та рефлексія. Саме завдяки їм психіка молодшого школяра досягає рівня розвитку, необхідного для подальшого навчання в середніх класах, переходу до підліткового віку з його особливими вимогами та можливостями.

Своєрідність навчальної діяльності полягає в тому, що її зміст в основному складають наукові поняття та зумовлені ними узагальнені способи розв'язання завдань, а її основна мета та головний результат - засвоєння наукових знань та відповідних умінь.

У структурі навчальної виділяють такі компоненти як:

Ш мета (засвоєння певних знань, умінь та навичок);

Ш навчальні ситуації(завдання);

Ш навчальні дії та операції;

Ш контроль і оцінка;

Ш мотиви і форми спілкування учнів з учителем та між собою.

Істотну роль у навчанні молодших школярів відіграють різні види наочності та дидактичні ігри. Використання наочності є засобом донесення до учнів чуттєвих даних, необхідних для формування уявлень і понять про об'єкти пізнавання, засобом розвитку здатності сприймати різноманітні явища навколишньої дійсності. А використання гри є засобом мотивації. Завдяки їй розвиваються пізнавальні інтереси, зацікавленість не лише процесом навчання, а й змістом навчання, усвідомлення необхідності виконання навчальних завдань, почуття обов'язку, відповідальності перед вчителем та батьками.

Власне, логіка розвитку дитячої гри зумовлює формування передумов для поступової трансформації ігрової мотивації у навчальну, при якій дії виконуються заради конкретних завдань і умінь, що дозволяє добитися похвали, визнання з боку дорослих і однолітків, особливого статусу.

За даними Н.І. Гуткіної, діти 3-5 років отримують задоволення від процесу гри, а в 5-6 років - не лише від процесу, а й від результату, тобто перемоги в грі. В іграх за правилами, які характерні для старшого дошкільного і молодшого шкільного віку, виграє той, хто краще освоїв гру. Дитина прагне відпрацьовувати відповідні навички, виконувати окремі не дуже цікаві дії. Тобто, в ігровій мотивації уже наявне певне зміщення акценту з процесу на результат; окрім того, розвивається мотивація досягнення.

Щоб краще зрозуміти психологічні особливості молодших школярів розглянемо розвиток пізнавальних психічних процесів, які необхідно знати вчителю для організації не лише ігрової, а й інших діяльностей школярів як в урочний, так і позаурочний час.

До основних психічних процесів психологи відносять:

v сприймання;

v увага;

v мислення;

v мовлення;

v пам'ять;

v уява.

Розглянемо докладніше кожен з них.

Сприймання молодших школярів досить розвинуте (їм притаманна висока гострота зору та слуху, вони добре орієнтуються у різноманітних формах та кольорах тощо), однак ще слабо диференційоване. Зокрема діти цього вік...