Естетичне виховання

Скачать

Ціннісне ставлення людини до дійсності як предмет естетики. Функції естетики в сучасному суспільстві. Структура естетичного знання. Естетичне та його основні форми. Виникнення, соціальна сутність і основні правила етикету. Специфіка естетичного виховання.

Размер: 39,7 K
Тип: реферат
Категория: Этика и эстетика
Скачать

Другие файлы:

Естетичне виховання молодших школярів в процесі навчання
Поняття "процес навчання", "виховання", "естетичне виховання". Зміст, шляхи, форми та засоби естетичного виховання. Естетичне виховання молодших школ...

Естетичне виховання школярів
Естетичне виховання школярів як психолого-педагогічна проблема. Роль естетичного виховання в розвитку особистості. Виховання культури поведінки молодш...

Зміст та завдання естетичного виховання школярів
Естетичне виховання в давнині і в сучасній школі. Проблема формування естетичних почуттів, розвитку особистості. Вплив середовища на систему естетични...

Естетичне виховання учнів у процесі вивчення іноземної мови
Психолого-педагогічні характеристики естетичного виховання учнів. Вплив іноземної мови на естетичне виховання. Шляхи реалізації естетичного виховання...

Особистість як предмет дослідження педагогіки і психології
Проблема особистості як одна з центральних у філософії, соціології, педагогіці, психології. Естетичне виховання та формування особистості. Вплив особи...


Краткое сожержание материала:

Размещено на

Естетичне виховання

Зміст

  • 1. Предмет естетики. Структура естетичного знання. Функції естетики
  • 2. Структура естетичного знання
  • 3. Естетичне та його основні форми
  • 4. Виникнення, соціальна сутність і основні правила етикету
  • 5. Специфіка естетичного виховання
  • Список літератури

1. Предмет естетики. Структура естетичного знання. Функції естетики

Слово естетика - грец. походження, в перекладі означає "що має відношення до чуттєвого пізнання". Термін естетика увійшов у науку в сер. ХУШ ст. вперше його вжив німецький філософ А. Баумгартен для позначення нового розділу філософії. Це слово закріпилося у філософській термінології і вже з ХУШ ст. естетику почали розуміти як науку, що вивчає або "філософію прекрасного", або "філософію мистецтва". У естетиків з'явився свій власний предмет вивчення. Естетика розглядає чуттєве пізнання навколишньої дійсності і має справу з її різними сторонами: з природою, суспільством, людиною та її діяльністю в самих різних життєвий сферах, аж до виробничої. Так, естетично ми оцінюємо красиві квіти, величні будівлі, спрямовані увись куполи храмів, технічні об'єкти (комп'ютери, автомобілі і.), створені працею людини, високі моральні вчинки людей, прекрасні твори мистецтва. Про людей, чутливих до краси, ми говоримо, що вони наділені естетичним почуттям. Сам процес подібного сприйняття ми називаємо естетичним сприйняттям, результатом якого є естетичне переживання.Т. ч. естетичні почуття, естетичні переживання, естетичні насолоди виступають як прояв естетичного ставлення до предметів або явищ дійсності. Всілякі естетичні відносини, що виникають у людини (соц. групі, про-ва) до дійсності, можна віднести до загального поняття "естетичне". Природу естетичного вивчає наука естетика. Дослідження естетичного припускає аналіз найбільш загальних характеристик, притаманних прекрасного, піднесеного, трагічного і т.п. Крім того природи породження цих явищ у свідомості людини, в естетичних сприйняттях, уявленнях, ідеалах, поглядах і теоріях, а також природу естетичних цінностей. Одним з основних питань, що входять в коло вивчення естетики, є мистецтво. Естетика досліджує загальні закономірності розвитку мистецтва, які у різних його видах. Вона вивчає і сам процес мистецтв. творчості, а також процес художнього сприйняття мистецтва і т.д. Мистецтво існує лише в соціально-комунікативній системі "художник - мистецтво - публіка" або "мистецтв. Творчість - мистецтво - художнє сприйняття". У предмет естетики як науки включаються такі проблеми, як "художник", "художня мова" "художнє сприйняття", "художня оцінка", "художній смак" та ін. Перераховані проблеми та їх включення в предмет естетики зобов'язує нас розглянути взаємозв'язок "художнього" і "естетичного".

Поняття "художнє" має відношення до мистецтва, діяльності художника, до сприйняття мистецтва, до оцінки творів мистецтва і т.д. Але є естетичні явища, цінності, процеси не володіють художнім характером, наприклад, естетичне сприйняття природи, поведінки, побутової сфери, утилітарних форм людської діяльності. "Художнє" слід розглядати як прикметник від іменника "мистецтво". Художня потреба - це потреба у мистецтві; художня оцінка - це оцінка мистецтва; художня творчість - це створення мистецтва, художнє сприйняття - це сприйняття мистецтва і т.д.

Художнє, як має відношення до мистецтва є видом естетичного як роду; художня діяльність - вид естетичної діяльності, художнє - вид естетичного. Категорія естетичного характеризує всю широту і розмаїття прекрасного і потворного, трагічного і комічного, піднесеного і ницого з їх модифікаціями у природному та соціальному середовищі, в мистецтві і в утилітарних видах діяльності. Ми не знаємо жодного художнього явища (музичного, літературного, живописного), яке б не володіло естетичною природою, не було б прекрасним чи потворним. Позитивно естетичних чи негативно естетичним та ін., але ми знаємо естетичні явища, які не мають художньої породою (краса флори і фауни, фізичного вигляду людини, неорганічні предмети і т.д.).

Естетика вивчає і ціннісне ставлення людини до дійсності (прекрасне, потворне, сатиричний, зворушливе, гумористичне, трагічне, комічне, високе та ін.) Крім того, естетика досліджує закономірності естетичної діяльності суспільства, закономірності естетичного освоєння дійсності людиною і т.д. Аналіз естетичної діяльності дозволяє зрозуміти, як людина творить, створює прекрасне в житті і як він споживає (сприймає) його.

Іншими словами, естетика вивчає суб'єкти творчості та сприйняття (художник, публіка, співавтор, імпровізатор, виконавець, критик), об'єкти творчості і сприйняття, засоби, процеси і результати естетичної творчості і сприйняття. Т. ч., розглянуті нами питання і складають предмет естетики. Естетика - філософська наука, вона народилася в надрах філософії та зберігає з нею тісний зв'язок. Якщо філософія вивчає найбільш загальні закони природи, суспільного розвитку та мислення, то естетика вивчає найбільш загальні закони розвитку мистецтва, а також естетичного ставлення людини до світу. Естетика, ставши самостійною наукою (др. пол. ХУШ ст.) Продовжує брати основні методологічні положення з філософії. Естетика пов'язана з багатьма громадськими, філософськими, гуманітарними науками. Естетика тісно пов'язана з етикою.

Моральний момент входить у саму суть естетичного ставлення людини до дійсності. Взаємовідносини людей - це основа будь-якого художнього твору. Естетика виступає методологічною основою і для ряду нових наук, що виділилися з неї: технічної естетики, естетики побуту, естетики поведінки. Естетика - це наука про естетичне, про сутність і законах естетичного пізнання та естетичної діяльності людини, наука про загальні закони розвитку мистецтва.

2. Структура естетичного знання

Естетика - цілісна система наукового знання, якій притаманна струнка структура, що включає 3 основні розділи: - про природу об'єкта естетичної оцінки і видах естетичної цінності (продукти виробництва, явища природи, людина, художні цінності тощо); - про природу естетичної свідомості і його формах (естетичні почуття, ідеали, смаки, погляди та теорії); - про природу естетичної діяльності та її видах (художнє конструювання або дизайн, художня творчість, естетичне виховання.). Структура естетичного знання передбачає і наявність складної системи естетичних категорій та понять. Естетичні категорії - вузлові поняття в історії освоєння людиною дійсності за "законами краси". У них відображені основні типи естетичного ставлення людини до навколишнього світу, узагальнені суттєві естетичні властивості предметного світу. До естетичним категорій належать: прекрасне, потворне, трагічне, комічне, низьке, високе, зміст і форма в мистецтві, стиль, художній метод, художній образ і т.д. Крім естетичних категорій, до структурних елементів естетики як науки належать естетичні поняття, які не мають такого широкого змісту і значення. В одних випадках естетичні поняття відображають певні сторони основних естетичних категорій (наприклад, красиве, гармонійне, звершено - прояв естетичної категорії "прекрасне"), в інших - характеризують відтінки естетичних властивостей, ці поняття не мають узагальнюючого значення (наприклад, чудове, чарівне, чудове - прекрасне; сумне, скорботне, сумне - трагічне і ін.) Всі категорії і поняття естетики тісно між собою взаємопов'язані, між ними існує логічний зв'язок та підпорядкованість. Естетика як система знання включає і естетичні закони. Естетичні закони-це закони естетичної діяльності, закони мистецтва як форми суспільної свідомості, закони художньої творчості, закони художнього процесу, закони художнього сприйняття, закони естетичного виховання та ін. Т. ч. естетика являє собою систему законів, категорій, понять, дослідження яких і розкриває її зміст. Жодна наука не можлива без свого методу пізнання; одним з методів естетики є історизм. Ідеї ??історизму пронизують дану науку. Принцип історизму - потреба адекватно розглянути свій предмет, наприклад, нинішній стан мистецтва і його сучасні закони розуміються як стали, історично виникли, а його майбутній стан - як утворюється в протікає на наших очах мистецькому процесі. Інший метод естетики - структуралізм. Наприклад, структуралізм дає можливість розглянути художній процес як певну систему, що складається з безлічі елементів, взаємозалежних і взаємообумовлених.

Розгляд предмета і структури естетики дає можливість розкрити її функції, найважливішими з яких є світоглядна, пізнавальна, формуюча, методологічна. Естетика потрібна художникові. Вона є світоглядною основою для його творчої діяльності. Художник може інтуїтивно використовувати закони естетики, не осягнувши їх у теоретичній формі, а отримавши з самого художнього процесу, з досвіду попередників і сучасників. Коли художник зустрічається зі складною творчим завданням, намагається знайти вихід з творчої кризи, він не може керуватися тільки інтуїцією і повинен спиратися на глибокі знання естетики. Світогляд не тільки керує талантом і майстерністю, воно й саме формується під їх впливом у процесі творчості. Безпосередньо впливає на творчість та сторона світогляду, яка виражається в естетичній системі, свідомо або стихійно реалізується В образах. Як правило, творчість і осмислення його законів йдуть рука об руку. Аристофан, Леонардо да Вінчі, Шекспір, Мольєр, Гете, Шиллер, Достоєвський, Пушкін, Толстой, Франко не тільки великі майстри мистецтва, але і великі дослідники його таємниць. Естетика спрямовує розвиток мистецтва, в цьому її величезне значення. Естетика позначається і на творчості художника. Знання...