Собівартість продукції рослинництва та шляхи її зниження

Скачать

Поняття та види собівартості продукції. Показники собівартості продукції та завдання аналізу. Основні принципи планування обліку та калькулювання продукції рослинництва. Індексний аналіз факорів виробничих витрат і собівартості продукції рослинництва.

Размер: 63,9 K
Тип: курсовая работа
Категория: Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Скачать

Другие файлы:

Собівартість виробництва продукції рослинництва та шляхи її зниження
Аналіз собівартості продукції рослинництва. Поняття суспільних витрат виробництва, виробничих витрат і собівартості продукції рослинництва. Положення...

Собівартість продукції та шляхи її зниження
Собівартість як економічна категорія, механізм її формування. Аналіз змінних та постійних витрат підприємства. Нормативний метод розрахунку витрат на...

Облік витрат виробництва і виходу продукції рослинництва відкритого акціонерного товариства "Зелений Гай" Вознесенського району Миколаївської області
Завдання і принципи організації бухгалтерського обліку та класифікація доходів. Первинний, аналітичний і синтетичний облік витрат та виходу продукції...

Собівартість продукції зернових та шляхи її зниження (на прикладі ТОВ "Гранд")
Загальна характеристика витрат підприємства. Поняття, механізм формування, показники та методи вимірювання собівартості продукції. Коротка соціально-е...

Економічна ефективність, облік витрат на виробництво продукції рослинництва та шляхи їх удосконалення у колективному сільськогосподарському підприємстві "Сонячне" Миколаївського району
Основні напрямки підвищення економічної ефективності виробництва продукції рослинництва, її показники. Сучасний стан виробництва продукції рослинництв...


Краткое сожержание материала:

Размещено на

Тема

Собівартість продукції рослинництва та шляхи її зниження

Зміст

Вступ

Розділ 1. Собівартість важливий фактор підвищення ефективості виробництва продукції рослинництва

1.1 Поняття та види собівартості продукції

1.2 Показники собівартості продукції та завдання аналізу

1.3 Основні принципи планування обліку та калькулювання продукції рослинництва

Розділ 2. Сучасний рівень собівартості продукції рослинництва в господарстві

2.1 Виробничо-економічна характеристика підприємства

2.2 Рівень собівартості основних видів продукції рослинництва

2.3 Фактори собівартості продукції рослинництва

2.4 Аналіз структури виробничих витрат в рослинництві за основними видами продукції( пшениця, соняшник, ячмінь)

Розділ 3. Індексний аналіз факорів виробничих витрат і собівартості продукції рослинництва

3.1 Індексний аналіз виробничих витрат в рослинництві

3.2 Індексний аналіз факторів собівартості 1ц продукції

Розділ 4. Шляхи зниження собівартості виробництва основних видів продукції рослинництва та її вплив на рентабельність виробництва

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Собівартість продукції рослинництва - тема дуже актуальна на даний момент для України. Необхідно почати, перш за все, з того, що в цілому за останні роки виробництво сільськогосподарської продукції знизилось як тваринництва, так і рослинництва. Це трапилось, тому що господарства були «предоставлені самі собі», що ще нині і діє.

Як вже відомо, для виробництва сільськогосподарської продукції потрібні затрати живої і уречевленої в основних та оборотних засобах праці. Загальні затрати праці на виробництво продукції становлять витрати виробництва. Вони включають вартість витрачених засобів виробництва (насіння, кормів, добрив, палива) і амортизацію основних засобів, новостворену вартість необхідною працею (заробітна плата) і новостворену вартість додатковою працею (чистий доход).

Витрати виробництва - це загальна економічна категорія. Вони виражають те, у що обходиться створення продукту підприємству.

Витрати виробництва роздвоюються на суспільні або суспільно необхідні та витрати окремих підприємств.

Під суспільними, або суспільно необхідними витратами розуміють затрати абстрактної минулої та живої праці, яка необхідна суспільству для виготовлення одиниці певного виду товару потрібної якості при досягнутому рівні розвитку виробництва. Суспільно необхідні витрати становлять вартість товару.

Вартість витрачених засобів виробництва і новостворена вартість необхіднею працею становлять собівартість продукції. Отже, собівартість як економічна категорія виражає витрати у грошовому виразі на використані засоби виробництва і заробітну плату з відрахуванням на соціальне забезпечення з розрахунку на одиницю продукції.

Одже, головна мета даної курсової роботи - простежити тенденції зміни собівартості продукції рослинництва в ДП « Агро-Коблево» на основі її статистичного аналізу.

Але для досягнення поставленої мети необхідно звернути увагу і на коло вищезгаданих питань, тобто на структуру і рівень собівартості та що на це впливає.Тому першорядним завданням є складання базованої на реальних отриманих та вивчених даних природно-економічної характеристики господарства, що надалі і розкривається в першому розділі даної роботи.

Враховуючи те, що статистичний аналіз з точки зору теорії не можливий без освітлення структури та динаміки досліджуваного явища, а також зміни його рівня. Серед головних завдань ції курсової роботи можна виділити наступні: вивчення зміни рівня собівартості продукції рослинництва, простежити динаміку собівартості двох основних культур господарства, в нашому випадку це озима пшениця і соняшник, виявити,яка зі статей витрат більш впливає на зміну структури собівартості даних культур. Освітивши рівень собівартості, доцільно провести її індексний аналіз. Для повного статистичного аналізу собівартості необхідно скористатися методом кореляції, тобто відобразити взаємозв'язок між врожайністю і собівартістю.

Щоб узагальнити суму отриманих результатів вищевказаних завдань, треба на базі їх розрахунків зробити прогнозування собівартості окремих культур на заданий період в умовах даного господарства.

За об'єкт дослідження взято Дп «Агро-Коблево», яке знаходиться в с. Коблево, Березанського району, Миколаївської області.

Предметом дослідження є питання шляхів зниження собівартості виробництва основних видів продукції тваринництва в ринкових умовах. Важливо знизити собівартість продукції, але не знизити тим самим прибуток від її реалізації.

В процесі виконання роботи були використанні дані таких річних форм звітності, як форма № 50 - с/г «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств», баланси за аналізуємі роки, форма річний звіт про фінансові результати Дп «Агро-Коблево» Березанського району за 2006 - 2008 роки.

Дана курсова робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновку, списку використаних джерел. Загальний її обсяг складає 40 сторінок, в тому числі 9 таблиць. Робота містить 1 додаток.

Розділ 1. Собівартість- важливий фактор підвищення ефективності виробництва продукції рослинництва

1.1 Поняття та види собівартості продукції

Собівартість продукції - це грошова форма витрат підготовку її виробництва, виготовлення і збут.

Відображаючи рівень витрат на виробництво, собівартість комплексно характеризує ступінь використання усіх ресурсів підприємства, а значить, і рівень техніки, технології та організації виробництва. Чим краще працює підприємство, інтенсивніше використовує виробничі ресурси, успішніше удосконалює техніку, технологію і організацію виробництва, тим нижча собівартість продукції. Тому собівартість є одним з важливих показників ефективності виробництва.

Собівартість як економічна категорія являє собою відокремлену частину вартості. Основу цієї категорії становлять вартість спожитих засобів виробництва і вартість необхідного продукту. В конкретно економічному розумінні собівартість -- це грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг).

Собівартість -- один з найважливіших показників господарської діяльності аграрних підприємств, оскільки показує, у що саме обходиться господарству виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є в конкретних природно-економічних умовах господарювання.[1]

Показник собівартості дає можливість глибоко аналізувати економічний стан підприємства і виявляти резерви підвищення ефективності виробництва. За інших однакових умов підприємство тим більше одержуватиме прибутку на одиницю продукції, чим нижча її собівартість, і навпаки. Із зниженням собівартості зростає цінова конкурентоспроможність продукції, а отже, і зміцнюються позиції підприємства на товарному ринку.

Важливо зазначити й те, що прибутковість підприємства знаходиться в оберненій залежності від собівартості. З її зниженням зростає окупність витрат прибутком і створюються сприятливі умови для прискорення темпів розширеного відтворення та підвищення матеріальної заінтересованості працівників. Показник собівартості є важливим інструментом для розробки рекомендацій з удосконалення розміщення сільськогосподарського виробництва по природних зонах і мікрозонах України, а також для визначення перспектив розвитку підприємств щодо вибору ними найбільш ефективних галузей.

Собівартість продукції має тісний зв'язок а ї; ціною. Це проявляється в тому, що собівартість слугує базою ціни товару і її нижньою межею для виробника.

При обчисленні собівартості продукції важливе значення має визначення складу витрат, які в неї включаються. Як відомо, витрати підприємства відшкодовуються за рахунок двох власних джерел: собівартості і прибутку. Тому питання про склад витрат, які включаються у собівартість, є питання їх розмежування між зазначеними джерелами відшкодування. Загальний принцип цього розмежування полягає в тому, що через собівартість повинні відшкодовуватися витрати підприємства, що забезпечують просте відтворення усіх факторів виробництва; предметів, засобів праці, робочої сили і природних ресурсів. [1]

Відповідно до цього у собівартість продукції включаються витрати на:

· дослідження ринку і виявлення потреби у продукції;

· підготовку і освоєння нової продукції;

· виробництво, включаючи витрати на сировину, ,матеріали, енергію, амортизацію основних фондів, оплату праці персоналу;

· обслуговування виробничого процесу і управління ним;

· збут продукції (пакування, транспортування, реклама, комісійні витрати і т. п.);

· розвідку, використання і охорону природних ресурсів (витрати на геологорозвідувальні роботи, плата за воду, деревину, витрати на рекультивацій земель, охорону повітряного, водного басейнів);

· набір і підготовку кадрів;

· поточну раціоналізацію виробництва (удосконалення технол...