Волосне упавління і волосний суд по буржуазним реформам 60-х рр 19-го ст

Скачать

Статті 69-110 «Загального положення про селян» визначають склад, обов’язки і функціонування другої ланки селянського громадського управління - волосного управління. Указом Сенату від 19 лютого 1861 р. наказувалося «открыть действия» волосних управлінь «не позднее, как через три месяца по утверждении расписания волостей».Утворення волосних управлінь було завершено одночасно із сільськими до грудня 1861 року. Усього в 45 губерніях, на які расповсюджувалась дія Положень 19 лютого 1861 р., було утворено 8751 волость.Стаття 69 фіксує склад волосного управління. У волосному управлінні з’єднувалися розпорядча, виконавча і судова влада у волості. Розпорядчу владу здійснював волосний сход, виконавчу - волосний старшина, судову - волосний селянський суд. Волосне правління виконувало роль дорадчого органа при волосному старшині.Статті 70-80 регламентують склад волосного сходу, порядок його скликання, коло його компетенції й умови, при яких рішення сходу одержують законну силу. Відповідно до ст. 73, коло питань, що мав право обговорювати волосний сход і по яким міг виносити рішення, був строго обмежений сугубо господарсько-адміністративними справами даної волості. Серед них - розкладка рекрутської повинності, мирських і інших зборів по сільських товариствах ( надалі подвірну розкладку робили вже сільські сходи ), заснування волосних училищ і право приношення скарг і прохань по справах волості у вищі інстанції.Волосному сходу ( як і сільському ) строго забронялося виходити за рамки своєї компетенції. За порушення наступала санкція - аж до притягнення до судової відповідальності. В обов’язок мирового судді входило, відповідно до ст. 27 Положення про губернські і повітові по селянських справах установах, контролювати дії селянського громадського управління. Статті 69-110 «Загального положення про селян» визначають склад, обов’язки і функціонування другої ланки селянського громадського управління - волосного управління. Указом Сенату від 19 лютого 1861 р. наказувалося «открыть действия» волосних управлінь «не позднее, как через три месяца по утверждении расписания волостей». Утворення волосних управлінь було завершено одночасно із сільськими до грудня 1861 року. Усього в 45 губерніях, на які расповсюджувалась дія Положень 19 лютого 1861 р., було утворено 8751 волость. Стаття 69 фіксує склад волосного управління. У волосному управлінні з’єднувалися розпорядча, виконавча і судова влада у волості. Розпорядчу владу здійснював волосний сход, виконавчу - волосний старшина, судову - волосний селянський суд. Волосне правління виконувало роль дорадчого органа при волосному старшині. Статті 70-80 регламентують склад волосного сходу, порядок його скликання, коло його компетенції й умови, при яких рішення сходу одержують законну силу. Відповідно до ст. 73, коло питань, що мав право обговорювати волосний сход і по яким міг виносити рішення, був строго обмежений сугубо господарсько-адміністративними справами даної волості. Серед них - розкладка рекрутської повинності, мирських і інших зборів по сільських товариствах ( надалі подвірну розкладку робили вже сільські сходи ), заснування волосних училищ і право приношення скарг і прохань по справах волості у вищі інстанції. Волосному сходу ( як і сільському ) строго забронялося виходити за рамки своєї компетенції. За порушення наступала санкція - аж до притягнення до судової відповідальності. В обов’язок мирового судді входило, відповідно до ст. 27 Положення про губернські і повітові по селянських справах установах, контролювати дії селянського громадського управління. Статті 81-86 визначають права й обов’язки волосного старшини, головною задачею якого була охорона загального порядку, спокою і благочиния у волості тобто виконання поліцейських функцій ( ст. 81 і 85 ). Волосний старшина виконував також і адміністративні функції: йому були підпорядковані сільські старости, соцькі і десятські, що зобов’язані були беззаперечно виконувати його розпорядження. Волосний старшина мав і контрольні функції ( ст. 82 ). Він був підзвітний як волосному сходу

Размер: 14.6 КБ
Тип: реферат
Категория: Юриспруденция
Скачать

Другие файлы:

Проблематика роману Т. Манна "Королівська високість"
"Королівська високість" - роман-автобіографія, де Томас Манн зображує події, схожі з його реальним життям: відносини з братом, батьками, нареченою. Пр...

Микола Міхновський у суспільно-політичних процесах України
Неординарність поглядів, вплив його діяльності на український суспільно-політичний рух спричинили значну увагу до персони М Міхновського. Задля уникне...

Причины политики либерализации в аравийских монархиях
Экономика нефтяных монархий, обращение к рыночным реформам, выход из финансового кризиса. Экономический механизм государственной монополии. Современна...

Аввакум
Содержит биографическую статью из энциклопедического словаря Брокгауза и Ефрона. Роман В. А. Бахревского посвящён одному из авторитетнейших вождей ру...

Косыгинские реформы в экономике СССР
Подготовка реформ А.Н. Косыгина второй половины 1960-х гг. Главные идеи и дискуссии, предшествовавшие и сопутствующие реформам. Реформа в сельском хоз...