Деякі питання цивільної оборони

Скачать

Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природнього характеру. Розміщення потенційно-небезпечних виробництв, їх паспортизація. Норми проектування інженерно-технічних заходів цивільної оборони. Міжнародні документи з питань техногенної безпеки.

Размер: 48,0 K
Тип: реферат
Категория: Военное дело и гражданская оборона
Скачать

Другие файлы:

Цивільна оборона в сучасних умовах
Роль цивільної оборони в структурі заходів щодо забезпечення життєдіяльності населення України. Сили і засоби цивільної оборони України: характеристик...

Методика проведення занять з цивільної оборони в загальноосвітній школі
Місце цивільної оборони в сучасних умовах. Методика підготовки, планування і проведення занять з учнями базових шкіл. Надзвичайні ситуації воєнного та...

Цивільна оборона України в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу
Цивільна оборона України є складовою частиною соціальних та захисних заходів, які проводяться в мирний і воєнний час з метою захисту населення, народн...

Цивільна оборона: навчальний посібник
У посібнику розглядаються: вплив надзвичайних ситуацій на життєдіяльність населення, основні завдання й організація цивільної оборони, способи захисту...

Завдання Цивільної оборони України


Краткое сожержание материала:

Размещено на

3

Размещено на

Деякі питання цивільної оборони

Зміст

  • 1. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного і природнього характеру.
  • 2. Територіальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно-небезпечних виробництв.
  • 3. Ідентифікація та паспортизація об'єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки
  • 4. Засоби і заходи індивідуального та колективного захисту
  • 5. Стійкість роботи об'єкта господарювання в надзвичайних ситуаціях
  • 6. Організація роботи постійної комісії із надзвичайних ситуацій об'єкта господарювання
  • 7. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів цивільної оборони (ІТЗЦО).
  • 8. Міжнародні документи з питань техногенної безпеки
  • Література

1. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного і природнього характеру

  • надзвичайна ситуація техногенна безпека
  • Надзвичайні ситуації техногенного характеру -- це наслідок транспортних аварій, катастроф, пожеж, неспровокованих вибухів чи їх загроза, аварій з викидом, небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптового руйнування споруд та будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічних аварій на греблях, дамбах тощо.
  • Надзвичайні ситуації природного характеру -- це наслідки небезпечних геологічних, метеорологічних, гідрологічних, морських та прісноводних явищ, природних пожеж, змін стану повітряного басейну, інфекційних захворювань людей, сільськогосподарських тварин, масового ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміни стану водних ресурсів та біосфери тощо.
  • Для визначення рівня надзвичайної ситуації встановлюються такі критерії:

1) територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

2) кількість людей, які внаслідок дії уражальних чинників джерела надзвичайної ситуації загинули або постраждали, або нормальні умови життєдіяльності яких порушено;

3) розмір збитків, завданих уражальними чинниками джерела надзвичайної ситуації, розраховується відповідно до Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. N 175

Надзвичайна ситуація класифікується як державного, регіонального, місцевого або об'єктового рівня.

Державного рівня визнається надзвичайна ситуація:

1) яка поширилась або може поширитися на територію інших держав;

2) яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя), а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менш як 1 відсоток від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів;

3) яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби);

4) 4) внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки , спричинені надзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

5) збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

6) яка в інших випадках, передбачених актами законодавства, за своїми ознаками визнається як надзвичайна ситуація державного рівня.

Регіонального рівня визнається надзвичайна ситуація:

1) 1) яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як 1 відсоток обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація регіонального рівня за територіальним поширенням);

2) яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраждало від 50 до 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

3) збитки від якої перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Місцевого рівня визнається надзвичайна ситуація:

1) яка вийшла за межі територій потенційно небезпечного об'єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта;

1) внаслідок якої загинуло 1-2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 0,5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

2) збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Об'єктового рівня визнається надзвичайна ситуація, яка не підпадає під названі вище визначення, тобто така, що розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті, її наслідки не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.

2. Територіальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно-небезпечних виробництв

Науковий підхід до створення методології територіальної організації небезпечних виробництв передбачає всебічний аналіз фактичного стану всіх видів ресурсів, перспектив розвитку техніки і технології виробництва. Для вивчення особливостей взаємодії потенційно-небезпечних виробництв з навколишнім природним середовищем необхідна їх типізація: радіаційно-, хімічно-, пожежо- і вибухонебезпечні та гідродинамічно небезпечні об'єкти. При цьому важливими питаннями є розробка функціонально-просторового зонування і комплексного природно-господарського районування, а також взаємодії соціально-економічної, виробничо-галузевої, природно-ресурсної структур для різного типу територій.

До чинників, які істотно впливають на рівень територіальної організації потенційно-небезпечного виробництва слід віднести :

технологію, одиничну потужність підприємства, рівень небезпеки;

• район розміщення підприємства;

• чисельність населення і потужність промислового потенціалу міста;

• розташування підприємства щодо міста;

• цінність територій різних типів, які потрапляють до зони забруднення.

Особливої уваги потребує обґрунтування розміщення потенційно-небезпечних виробництв, що спирається на такі принципи :

• підприємства використовують тільки поверхневі води, за винятком харчових та фармацевтичних, які можуть забезпечуватись і підземними водами;

• потенційно-небезпечні об'єкти не можуть розміщуватися на територіях, які входять до охоронних природних зон (народні парки, природні заповідники, курорти, охоронні ліси і місцевості, які виділяються для туризму);

• питання розміщення потенційно-небезпечного об'єкта має вирішуватися за участю багатьох спеціалістів після комплексного вивчення ареалів, які підпадають під забруднення, проведення екологічної техногенної експертизи;

• до вартості споруд та експлуатаційних витрат об'єкта мають включатися витрати на охорону і відновлення зруйнованого природного середовища;

• при вирішенні питання про розміщення потенційно-небезпечного об'єкта має проводитися експертиза про вплив його технології на здоров'я населення, що мешкатиме навколо нього.

Вибір регіону будівництва розглядається з двох позицій: мінімізації наслідків уразі аварійної ситуації та збитків для природного середовища при нормальній експлуатації об'єкта.

При оцінюванні можливих альтернатив будівництву нового потенційно-небезпечного об'єкта мають застосовуватися такі критерії :

• демографічні та соціально-екологічні умови;

• показники фізичної, хімічної та біологічної якості навколишнього природного середовища;

• особливості психологічного впливу та естетичні властивості навколишнього середовища;

• наявність об'єктів, що мають культурну і виховну цінність;

• екологічні властивості середовища;

• вимоги до інвестицій, експлуатації та безпеки технічних споруд.

Поєднання вимог техногенно-екологічної безпеки з досягненням достатнього обсягу виробництва можливе за двох умов: нове виробництво має використовувати найкращі з існуючих технологій і дотримуватися стандартів якості навколишнього природного середовища.

3. Ідентифікація та паспортизація об'єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки

Методику ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів розроблено відповідно до Законів України «Про правові засади цивільного захисту», «Про об'єкти підвищеної небезпеки», Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 № 1288 (із змінами), Положення про паспортизацію...