Воєнна безпека як елемент національної безпеки України

Скачать

Поняття, принципи та складові національної безпеки України. Відмінність та спільність в поняттях воєнна безпека і воєнна небезпека та воєнна безпека і оборона. Оцінка воєнно-політичної обстановки в світі і в регіонах національних інтересів держави.

Размер: 35,8 K
Тип: курсовая работа
Категория: Военное дело и гражданская оборона
Скачать

Другие файлы:

Зовнішньоекономічні аспекти національної безпеки
Економічна безпека - стан захищеності найважливіших економічних інтересів особистості, суспільства та держави. Основні зовнішньоекономічні інтереси кр...

Діяльність і статус Ради національної безпеки і оборони України
Розвиток Ради національної безпеки і оборони України як координаційного органа з питань національної безпеки і оборони при Президентові. Її значення д...

Зовнішньоекономічні аспекти національної безпеки
Процес загально-державного світового економічного розвитку. Взаємозв'язок категорій "економічна безпека" та "зовнішньоекономічна безпека". Забезпеченн...

Організація роботи Ради Національної безпеки і оборони України
В сучасних умовах всесвітньої глобалізації та розширення впливу мілітаристських блоків все більше зростає захисна функція держави. Йдеться перш за все...

Промисловість у системі національної безпеки України
Особливості розвитку промислового виробництва України. Наслідки присутності транснаціональних корпорацій у системі національної економіки країни. Проб...


Краткое сожержание материала:

Размещено на

Воєнна безпека як елемент національної безпеки України

1. Поняття, об'єкт, принципи та складові національної безпеки України

Згідно, закону України «Про основи національної безпеки України» ст. 1 національна безпека - це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності та оборони, міграційної політики, охорони здоров'я, освіти та науки, науково-технічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки, соціальної політики та пенсійного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фінансових послуг, захисту прав власності, фондових ринків і обігу цінних паперів, податково-бюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності, ринку банківських послуг, інвестиційної політики, ревізійної діяльності, монетарної та валютної політики, захисту інформації, ліцензування, промисловості та сільського господарства, транспорту та зв'язку, інформаційних технологій, енергетики та енергозбереження, функціонування природних монополій, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам.

Поняття національної безпеки відображає провідну роль нації - політичної, громадянсько-державної спільноти як носія інтересів розвитку суспільства, вказує на те, що національна державність залишається основною формою політичної організації суспільства, а національна держава продовжує відігравати роль важливого суб'єкта міжнародних відносин.

Об'єктами національної безпеки є:

· людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи;

· суспільство - його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси;

· держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.

Суб'єктами забезпечення національної безпеки є:

· Президент України;

· Верховна Рада України;

· Кабінет Міністрів України;

· Рада національної безпеки і оборони України;

· міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

· Національний банк України;

· суди загальної юрисдикції;

· прокуратура України;

· місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування;

· Збройні Сили України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна прикордонна служба України та інші військові формування, утворені відповідно до законів України; (Абзац одинадцятий статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом №3200-IV від 15.12.2005) громадяни України, об'єднання громадян.

Основними принципами забезпечення національної безпеки є:

· пріоритет прав і свобод людини і громадянина;

· верховенство права;

· пріоритет договірних (мирних) засобів у розв'язанні конфліктів;

· своєчасність і адекватність заходів захисту національних інтересів реальним і потенційним загрозам;

· чітке розмежування повноважень та взаємодія органів державної влади у забезпеченні національної безпеки;

· демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією держави та іншими структурами в системі національної безпеки;

· використання в інтересах України міждержавних систем та механізмів міжнародної колективної безпеки.

Національна безпека України забезпечується шляхом проведення виваженої державної політики відповідно до прийнятих в установленому порядку доктрин, концепцій, стратегій і програм у політичній, економічній, соціальній, воєнній, екологічній, науково-технологічній, інформаційній та інших сферах.

Вибір конкретних засобів і шляхів забезпечення національної безпеки України обумовлюється необхідністю своєчасного вжиття заходів, адекватних характеру і масштабам загроз національним інтересам.

Складовими національної безпеки є:

· Державна безпека

· Політична безпека

· Економічна безпека

· Воєнна безпека

· Технологічна безпека

· Екологічна безпека

· Гуманітарна безпека

· Демографічна безпека

· Інформаційна безпека

· Продовольча безпека

· Енергетична безпека та інші.

Воєнна безпека, мабуть, один з основних компонентів, що характеризують зовнішній аспект національної безпеки держави, забезпечення якої покликані здійснювати збройні сили. В сучасних розробках проблем воєнної безпеки домінує підхід, оснований на принципах взаємної безпеки шляхом зниження протистояння до того мінімального рівня, при якому збройні сили сторін здатні лише обороняти свої кордони. Забезпечення воєнної безпеки України є одним з важливих напрямів діяльності держави. Головною метою в даній області є забезпечення можливості адекватного реагування на загрози, які можуть виникнути в XXI ст., при раціональних витратах на національну оборону.

Безпека - це стан, коли кому, чому-небудь ніщо і ніхто не загрожує; одночасно - це і діяльність людей, суспільства, держави, світового співтовариства народів щодо виявлення, запобігання, послаблення, усунення і відвернення загрози, здатної загубити їх, знищити матеріальні і духовні цінності, перешкодити їх прогресивному розвитку. З виникненням національних держав, перетворенням їх в основного суб'єкта міжнародних відносин безпека набула характеру національної безпеки. Вже англійський філософ і політичний мислитель Томас Гоббс (1588-1679 рр.) свого часу сказав: національна безпека - не просто центр державницької діяльності, вона головний сенс існування держави. Без неї, вважав Гоббс, взагалі неможлива будь-яка держава.

Наявність безпеки є необхідною умовою життєздатності людини, суспільства і держави, одним з основних мотивів діяльності людини і світового співтовариства.

Воєнна безпека держави - наукова категорія, складова національної безпеки, яка визначає стан захищеності національних інтересів, суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності держави від посягань із застосуванням воєнної сили. Воєнна безпека, як соціально-політичне явище, покликана протистояти воєнній небезпеці, тому в системі національної безпеки і оборони визначається також як оборона держави.

2. Визначення поняття воєнної безпеки в національному законодавстві

Фундаментом національної безпеки України є воєнна безпека.

Воєнна безпека України - це стан захищеності національних інтересів, її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності від посягань із застосуванням воєнної сили, складова національної безпеки України.

Особливістю воєнної безпеки є те, що вона є частиною державної безпеки і в той же час функціонує як самостійне явище. Воєнні аспекти мають всі інші види безпеки - соціальна, економічна, екологічна, інформаційна тощо.

Головною метою забезпечення воєнної безпеки України є усунення зовнішніх і внутрішніх загроз національній безпеці України у воєнній сфері та створення сприятливих умов для гарантованого захисту національних інтересів.

Забезпечення воєнної безпеки України здійснюється відповідно до базових концепцій:

· воєнно-політичного партнерства, що передбачає обґрунтовану, виважену воєнну політику і спрямоване на підвищення стратегічної стабільності в Центральній і Східній Європі, зниження рівня загрози національній безпеці України у воєнній сфері з використанням політичних, економічних та інших засобів;

· запобігання можливій збройній агресії шляхом її воєнно-силового стримування, зокрема шляхом створення загрози заподіяння потенційному агресору шкоди, не адекватної очікуваній, у разі застосування воєнної сили проти України;

· відсічі збройній агресії, яка передбачає використання всіх необхідних форм і способів збройної боротьби для припинення агресії на початковій стадії, завдання агресору поразки та примушення його до припинення воєнних дій.

Забезпечення воєнної безпеки України ґрунтується на принципах:

· верховенства права;

· оборонної достатності;

· невисування територіальних претензій до сусідніх держав і невизнання Україною територіальних претензій до неї;

· пріоритету договірних (мирних) засобів у розв'язанні конфліктів;

· своєчасності та адекватності заходів захисту національних інтересів від зовнішніх і внутрішніх загроз у воєнній сфері;

· демократичного цивільного контролю над Воєнною організацією держави та правоохоронними органами;

· відповідності бойових можливостей, рівня боєздатності, підготовки та всебічного забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань потребам об...