Види та особливості підготовки сучасної оборони

Скачать

Аналіз бойових можливостей механізованого взводу в обороні. Відпрацювання навичок в управлінні підрозділом в якості командира взводу в різноманітних видах загальновійськового бою. Організація бойової охорони. Тактичне маскування. Ведення оборонного бою.

Размер: 75,4 K
Тип: курсовая работа
Категория: Военное дело и гражданская оборона
Скачать

Другие файлы:

Основи підготовки та ведення сучасної оборони мотострілецького батальйону
Позиційна оборона як основний вид оборони. Побудова оборони мотострілкового (танкового) батальйону: бойовий порядок, система опорних пунктів і вогневи...

Тактика судового допиту
Особливості та види судового допиту, тактичне значення його підготовки та стадії. Особливості конфліктної ситуації, її типові варіанти та вирішення. Т...

Методика викладання економічних дисциплін
Поняття та методика побудування лекції, її призначення та функціональні особливості. Види лекцій з управлінського обліку та їх відмінні особливості. М...

Особливості педагогічної діяльності учителя трудового навчання
Роль учителя у навчальному процесі. Система підготовки й підвищення кваліфікації вчителів трудового навчання. Види навчально-методичної літератури для...

Предмет і завдання сучасної психології, її значення в життєдіяльності людини
Психіка як система, її структура, компоненти і елементи. Психіка та особливості будови мозку. Предмет і завдання сучасної психології. Регулятивна функ...


Краткое сожержание материала:

Размещено на http:///

Размещено на http:///

Зміст

Введення

1. Загальні положення

1.1 Сутність поняття «оборона»

1.2 Характеристика сучасної оборони

1.3 Види оборони

2. Механізований взвод в обороні

2.1 Загальні положення

2.2 Побудова оборони

2.3 Система вогню механізованого взводу

2.4 Бойові можливості механізованого взводу в обороні

2.5 Підготовка оборони

2.6 Тактичне маскування

2.7 Ведення оборонного бою

2.8 Оборона в особливих умовах

3. Механізований взвод, призначений у бойову охорону

3.1 Загальні положення

3.2 Організація бойової охорони

3.3 Бойова охорона в особливих умовах

4. Робота командира механізованого взводу

4.1 Робота командира 1 механізованого взводу 3 механізованої роти, призначеного у бойову охорону під час підготовки оборони

4.2 Постановка бойової задачі взводу на оперативний час на знищення противника

Висновок

Література

Введення

Щоб забезпечити безпечне розташування військ під час можливого наступу противника наші війська займають оборону. А щоб забезпечити оборону та попередити наступ противника організовується бойова охорона. Отже, бойова охорона є невід'ємною частиною оборони. Оборона несе на собі великий та важкий організаційний характер, він залежить від багатьох факторів, основні з них представлені нижче. З цих слів можна зробити деякі висновки, що для ведення оборони необхідно мати: систематичний підхід, використовувати передовий досвід ведення оборонного бою своїми та іншими підрозділами, добре розуміти свою справу та постійно її вдосконалювати, оскільки з'являються нові та нові види зброї, від яких класична оборона практично безсильна. Для забезпечення успішної оборони необхідно встановлювати бойову охорону.

Мета курсової роботи - Закріплення теоретичних знань та практичних навичок, що були отримані студентами при вивченні дисципліни "Тактична підготовка". Відпрацювання навичок в управлінні підрозділом в якості командира механізованого взводу в різноманітних видах загальновійськового бою. Набування практичних навичок в нанесенні тактичної обстановки на робочу карту командира та підготовки формалізованих документів.

Студент самостійно вирішує що, коли і кому робити (бойове рішення), а це є дуже важливим етапом становлення командирського духа командира, а саме: самостійність та чіткість постанови задачі. Він, як майбутній офіцер, повинен чітко розуміти і знати яким чином він зможе протистояти противнику та якими засобами нанести поразку, у який час та з якої відстані. Вигідно використовувати всі придані засоби, раціонально використовувати техніку та боєприпаси. Правильно, швидко та чітко віддавати новий приказ при зміні обстановки.

1. Загальні положення

1.1 Сутність поняття "оборона"

Оборона - вид загальновійськового бою. Вона виникла одночасно з наступом.

В сучасних умовах тим, хто обороняється, доведеться відбивати атаки противника, який має 5-6 разову перевагу в особовому складі й боковій техніці. Внаслідок цього оборона повинна успішно протистояти потужному наступу противника, забезпечити відбиття масованих ударів авіації і високоточної зброї, атак його танків і мотопіхоти.

Головна мета оборони полягає в тому, щоб відбити наступ переважаючих сил противника, завдати йому максимальних втрат в живій силі, озброєнні й техніці, утримати важливі райони (об'єкти) місцевості і створити сприятливі умови для переходу до наступу.

Шляхи досягнення мети оборони можуть бути такі:

По-перше, поразкою, в першу чергу, головного угруповання противника вогнем всіх засобів (бойовими вертольотами, артилерією, мінометами, танками, БМП, стрілецькою зброєю) як під час висування, розгортання, атаки переднього краю, так І при вклиненні його в глибину оборони.

Так, вогнем мінометів батальйон може вражати противника на віддалі 5-6 км, а вогнем танків, БМП (БТР) і ПТКР вести успішну боротьбу з броньованими машинами на далекостях 3 км від переднього краю оборони.

По-друге, мета оборони досягається широким маневром вогнем, силами й засобами.

По-третє, мета оборони досягається стійким удержанням важливих районів місцевості. До них відносяться райони, котрі включають вигідні в тактичному відношенні дільниці з природними перешкодами, які перехоплюють можливі напрями наступу противника. Без стійкої оборони таких районів неможливо забезпечити ефективне ведення вогню по противнику, проведення сміливого і стрімкого маневру. Разом з тим удержання таких дільниць місцевості дозволяє сковувати наступаючого, створити сприятливі умови для ураження противника вогнем всіх засобів знищення його контратакою.

По-четверте, мета оборони досягається вмілим знищенням противника, який вклинився в її глибину.

Виходячи з цього, суть оборони полягає у відбитті наступу переважаючих сил противника нанесенням йому поразки ударами авіації і вогнем всіх засобів з широким використанням загороджень перед переднім краєм оборони і в глибині в поєднанні з маневром вогнем, силами й засобами, рішучими контратаками при одночасному стійкому удержанні важливих (ключових) позицій, районів місцевості і створення тим самим сприятливих умов для переходу до наступу.

1.2 Характеристика сучасної оборони

Сучасна оборона має бути стійкою і активного. Під стійкістю оборони розуміють її здатність протистояти зброї масового ураження, ударам авіації та артилерії, відбивати атаки танків і піхоти противника, а також знищувати противника, який вклинився в оборону, або повітряні десанти, які висадилися в тилу, аеромобільні та диверсіїйно-розвідувальні групи.

Активність оборони визначається в постійному ураженні противника всіма засобами, нав'язуванні йому своєї волі, створенні невигідних для нього умов ведення бою; в проведенні широкого маневру і рішучих контратак, швидкому знищенні противника, який вклинився в оборону, і його десантів, які висадилися.

Висока активність оборони не може бути досягнута бел її стійкості, а стійкість оборони буре тим вища, чим активніше ведуться оборонні дії.

Оборона має бути протитанковою, протиповітряною, протидесантною, глибоко ешелонованою, готового до тривалого ведення бою в умовах застосування противником зброї масового ураження, високоточної зброї і засобів радіоелектронної боротьби. Підрозділи повинні стійко обороняти позиції, які займають навіть в умовах повного оточення і відсутності тактичного зв'язку з сусідами. Вони не мають права залишати займані позиції і відходити без наказу старшого командира.

Стійкість і активність оборони досягається витримкою, непохитністю; наполегливістю військ, їх високим морально-бойовим духом, безперервною розвідкою противника, своєчасним викриттям підготовки його до наступу і можливих напрямів атак; ретельним маскуванням бойового порядку роти (батальйону) і введенням противника в оману відносно побудови оборони, умілим використанням вигідних умов місцевості та її інженерного обладнання, створенням ретельно організованої системи вогню, особливо протитанкового, в поєднанні з системами інженерних загороджень, опорних пунктів і вогневих позицій; надійною протиповітряною обороною; своєчасним маневром підрозділами, вогневими засобами і вогнем на загрозливі напрями, негайним знищенням противника, який вклинився в оборону і його десантів, які висадились; застосуванням в обороні несподіваних тактичних прийомів, здатних приголомшити противника, поставити його в скрутне становище, нав'язати йому свою волю й ініціативу; постійним виконанням заходів щодо захисту від зброї масового ураження, високоточної зброї противника; стійким і тривалім удержанням опорних пунктів (районів оборони) в поєднанні з проведенням контратак.

1.3 Види оборони

Оборона може бути позиційною і маневровою. Це залежить від бойового завдання, наявності сил і засобів і характеру місцевості.

Позиційна оборона - основний вид оборони. Вона найбільш повно відповідає основній меті оборони і ведеться шляхом нанесення максимальних втрат противнику перед переднім краєм і в ході стійкого удержання підготовлених до оборони районів місцевості. Застосовується на більшості напрямів, і перш за все там, де втрати території неприпустимі. Основна її мета - міцне і тривале удержання районів (рубежів).

Маневрова оборона застосовується з метою нанесення противнику втрат, виграшу часу і збереження своїх сил. Основний її зміст полягає в проведенні послідовних оборонних боїв на заздалегідь намічених і ешелонованих в глибину рубежах в поєднанні з короткими контратаками, широкого застосування вогневих засад, обладнання загороджень і руйнування важливих об'єктів. Вона припускав залишення деякої частини території. В ході маневрової оборони батальйон у взаємодії з іншими підрозділами бригади примушує противника наступати у напрямку, на якому підготовлена тривала позиційна оборона або противник втягуєтьс...